Підсумки губернаторства Коровія: якою Вінниччину передали наступнику

Уже колишній голова Вінницької ОДА Валерій Коровій при передачі посади Владиславу Скальському згадував враження від ситуації, яка була на момент, коли  він приступив до обов’язків очільника регіону. Виступ був скоріше емоційним… Як у будь-якого керівника, в екс-голови є достатньо недоброзичливців, які ще критикуватимуть певні управлінські рішення. Проте, якщо підвести риску, можна визначити конкретні результати Вінниччини.

Показників роботи управлінців вигадано чимало, проте, мабуть, найсправедливішим є економічний розвиток регіону та соціальна сфера. Почнемо з другої. Хоча забезпечення бюджетників гарантовано державою і нібито регулюється «згори», на рівні облради постійно приймаються відповідні «бюджетні» рішення.

Зважаючи на стандартний хаотичний порядок роботи депутатського корпусу – з ранку і до обіду з перервами на паління та каву – раніше вдавалося знаходити компроміси для голосування по окремих питаннях, які були важливими для бюджетної сфери.

Мабуть, не секрет, що коли так звана опозиція відчувала, що голосів обмаль, то починала влаштовувати «бунт», зриваючи подальшу роботу. Як правило, тактичні кроки ініціаторів зриву закінчувалися перервою у роботі сесії та перемовинами у кабінеті голови ОДА. Попри повагу до голови облради Анатолія Олійника, але саме Валерій Коровій вмів домовлятися, зокрема переконаннями. Потім, коли всі поверталися з перерви до зали під люстру, її вже не «розхитували» гучними заявами.

Планка піднята доволі високо. Її потрібно утримувати…

Після призначення В. Скальського його почали порівнювати з В. Коровієм. Обидва пріоритетами ставлять залучення інвесторів і розвиток економіки. Про планку кажуть навіть сухі цифри.

Приміром, за результатами моніторингу соціально-економічного розвитку регіонів України за січень-червень 2019 року, який здійснює Міністерство регіонального розвитку, Вінницька область зайняла 1 місце за напрямом «Економічна ефективність». Першу сходинку взяли не зі стелі.

Рейтинг формується за сімома показниками, які характеризують стан розвитку реального сектору економіки (промисловість, сільське господарство, будівництво та рівень цін на споживчому ринку). Так, у січні-червні 2018 року Вінниччина була лише 8-ою. Свого часу В. Коровій пояснював «стрибок» тим, що на нинішній рік припала реалізація кількох проектів, які замислювалися та обговорювалися раніше.

Позитивна динаміка розвитку промислового сектору області протягом останніх п’яти років підтверджується індексом виробництва промислової продукції, який за січень-серпень 2019 року склав 120,9% (загалом по державі 100,1%).- до відповідного періоду минулого року. А це 1 місце серед регіонів України.

У переробній промисловості обсягів виробництва збільшені порівняно з відповідним періодом минулого року на 24,4%. На загальний показник вплинуло збільшення обсягів виробництва у харчовій галузі (на 19,7%), легкій (на 2,6%), деревообробній (на 73,5%), фармацевтичній (на 4,4%), виробництві будматеріалів (на 19,0%), металообробці (на 84,5%).

Наслідком реалізації вдалої промислової політики в області за останні роки стало збільшення частки Вінниччини у загальнодержавному обсязі реалізації продукції з 2,2 % у 2014 році (після початку бойових дій) до 3,3% за 8 місяців 2019 року.

Вінниччину вназивають аграрною «цариною». Хоча врожайним вважався 2018-ий, але статистка свідчить про 107,4%-ве зростання темпів валового виробництва сільськогосподарської продукції за перші 9 місяців в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. А частка регіону у загальнодержавному виробництві сільськогосподарської продукції за січень-серпень 2019 року складає 8,6%.

До речі, за 8 місяців цього року область займає:

  • 1-е місце за обсягами виробництва валової продукції сільського господарства та на одну особу, а також за виробництвом м’яса і молока;
  • 3-є місце – за обсягами виробництва яєць.

Станом на 1 вересня в аграрному секторі економіки області продовжується реалізація 82 інвестиційних проектів, а з початку року завершено запуск 22 інвестпроектів.

Також не треба забувати, що за легкістю ведення малого бізнесу в рейтингу «Regional Doing Business 2018», який проводився Офісом ефективного регулювання (BRDO) та Спілкою Українських підприємців (СУП) за методологією Світового банку, Вінниччина у 2018 році визнана найкомфортнішим регіоном. У цьому році підсумки ще не відомі.

На «легкість» впливають різні чинники. Приміром, третій рік поспіль в області проводиться конкурс бізнес-планів для підприємців-початківців. На реалізацію стартапів за три роки з обласного бюджету виділено понад 3 млн грн, зокрема у 2019-му – 1,5 мільйона. За кількістю адміністративних послуг, які надаються через центри надання адміністративних послуг Вінниччина друга. Якщо до врожайності та надоїв влада дотична опосередковано, то створенню ЦНАПів давно приділяє увагу.

Аби не втомлювати показниками розвитку промисловості на агросектору, згадаємо про інше – ціни. Індекс споживчих цін по області у серпні цього року до грудня 2018 року становив 101,1% І це найнижче місце серед регіонів. Загалом по Україні-102,7%. Тобто, подорожчання – це звичне явище, але вінничани постраждали найменше від зростання цін. Більш того, область протягом року входить до трійки регіонів з найнижчим індексом споживчих цін.

Попри це роздрібна торгівля в області не згортається. Навпаки, за січень-серпень 2019 року її обсяги на 18,2% перевищували показники відповідного періоду минулого року. І це теж перша позиція по державі, де зріст у середньому вираховується на рівні 9,9%. Позитивну динаміку Вінниччина показує за останні 3 роки.

Що закидали Валерію Коровію у «негатив»? Результати виборів до центральних органів влади. Але голова ОДА за посадовими обов’язками не має займатися політагітацією… Саме це стало б порушенням законодавства.

Коментарі у Facebook
Поділиться новиною
Share on Facebook
Facebook
Pin on Pinterest
Pinterest
Tweet about this on Twitter
Twitter
Share on LinkedIn
Linkedin