У Вінниці розпочали підготовку документації під новий цвинтар
На території Вінницької міської територіальної громади функціонує 27 цвинтарів, із яких майже половина вже закриті для нових поховань. На цих ділянках здійснюються виключно допоховання родичів.
Найбільшим діючим кладовищем у громаді є Сабарівське, яке відкрили у листопаді 2017 року. Хоча спочатку розраховували, що його ресурсів вистачить на 23 роки, станом на листопад 2025 року тут проведено понад 14 тисяч поховань — більше половини від запланованої кількості. Додатково майже 10 тисяч місць зарезервовані для повторних поховань членів родин, що дозволено законодавством.
Окрім того, на кладовищі є певна кількість місць в колумбаріях. Наразі резерву для такого виду поховання достатньо. Таким чином, при проєктному потенціалі у понад 30 тисяч поховань, ресурс території на Сабарові стрімко наближається до завершення.
Щоб продовжити можливість і надалі здійснювати традиційні захоронення на Сабарівському кладовищі, місто планує оголосити тендерні процедури для розробки останніх зарезервованих площ. Йдеться про ділянки, які дозволять забезпечити ще близько 9 тисяч місць.
За попередніми оцінками, цього ресурсу вистачить орієнтовно на 1–1,5 року. Тому паралельно триває підготовка документації для створення нового міського кладовища, яке має бути введене в експлуатацію до вичерпання можливостей Сабарова.
Про те як це все має відбуватися на практиці розповідає директор департаменту комунального господарства та благоустрою Вінницької міської ради Юрій Семенюк.
Юрій Володимирович, яка ситуація загалом із заповненістю кладовищ у громаді?
Враховуючи території старостинських округів, у громаді маємо 27 кладовищ. Але діючими є лише половина — на інших ховаються лише родичі на другі та треті місця. Водночас площі під захоронення на діючих кладовищах поступово вичерпуються. На деяких з них рахунок іде на сотні, а на окремих – навіть на десятки. Фактично, наразі основним місцем похованням для громади є Сабарівський цвинтар.
Наскільки нинішнє навантаження на Сабарівське кладовище більше, того яке планувалось десять років тому?
Так, дійсно, ми бачимо, що ресурс кладовища на Сабарові вичерпується швидше ніж передбачалось. В 2017 році тут почали здійснювати перші поховання. В 2019 році – розпочався період коронавірусу, згодом війна, а в 2022 році – повномасштабне вторгнення. Усе це, разом із демографічними змінами, напряму вплинуло на заповнюваність. Якщо на етапі проектування передбачалось, що його ресурсу вистачить на 23 роки, то сьогодні очевидно, що він вичерпається приблизно вдвічі швидше. І, якщо нинішня тенденція збережеться, то уже через рік-два ми не зможемо тут здійснювати нові традиційні поховання. Важливо розуміти: коли людина похована, родина має право резервувати сусіднє місце. І таким чином ми не можемо тут ховати когось іншого. Тобто згодом тут буде можливість здійснювати поховання лише на друге чи третє місця.
Розкажіть, будь ласка, про логіку та черговість подальших заходів. Які роботи мають бути виконані передусім? Яке сьогодні основне завдання?
Основне завдання – забезпечити можливість традиційних захоронень. Ми маємо резерв у колумбарних стінках, а от із місцями для могил ситуація значно складніша. Тому паралельно йде два процеси: початок розробки раніше не задіяних територій на Сабарівському кладовищі, і підготовка до створення нового кладовища.
Які території зараз мають бути задіяні на Сабарові?
На сьогодні повністю заповнені перша і друга черги (окрім можливості другорядних поховань). Третя — заповнена приблизно на 95%. Планується оголосити тендер — можливо вже в грудні — на завершення третьої, а також четвертої і п’ятої черг. Це дасть змогу продовжити Алею Слави та формувати додаткові квартали для цивільних поховань. Досі, ці місця використовувались для складування землі, яка утворюється при розробці грунту для могил. На початковому етапі це було логічне, швидке та економічне рішення, на той час, коли була суттєва проблематика з місцями для захоронень. Проте зараз, щоб використовувати дану територію, ми маємо звільнити цю ділянку, а той суглинок, який накопичився, – вивезти. Йдеться приблизно про понад 21 тисячу метрів кубічних землі. Це близько 4 тисячі вантажівок.
Після підготовки цих територій, які подальші кроки?
Це все доволі складний процес, який включає не лише вивезення землі, яка там накопичилась, а також зняття верхнього шару ґрунту на проїздах. Після цього – можна буде розпочинати формування безпосередньо секторів під поховання: доріжок, заїздів та підведення мереж, зокрема, води, зливової каналізації, освітлення та відеоспостереження. Потрібно розуміти, що це доволі складний процес, який передбачає прокладку відповідних труб, підключення насосної станції, встановлення опор тощо.
Проєкт уже скориговано?
Так. Цього року у нас уже відбулось коригування проєктної документації з оптимізацією робіт. Наприклад, ми забрали з проєкту речі, які нині є неактуальними. Фактично залишилось лише те, що є важливим сьогодні. Завдяки таким роботам ми отримали ще три нові квартали при вході на кладовище з правого боку, які ми врахували в четверту чергу. Оремо попрацювали над тими територіями, які були обмежені під традиційні поховання. З іншого боку ми врахували ініціативу людей та імплементували в проєкт ті питання, які були підняті на раді родин загиблих. Це, наприклад, додаткове зовнішнє освітлення на кварталах, де поховані військові, а також відеонагляд. У свій час при проєктуванні ми не могли такі речі передбачати.
Коли плануєте почати ці роботи?
З врахування погодних умов, а також технічних моментів, розпочати вивезення ґрунту та формування нових кварталів під поховання зможемо на початку наступного року. Одразу після визначення підрядної організації. З урахуванням цих робіт, на скільки має вистачити ресурсу цвинтаря на Сабарові. Це має задовольнити потребу територіальної громади в похованнях орієнтовно на рік-півтора, допоки ми не проведемо всі дозвільні процедури, проєктування і формування земельних ділянок для нового кладовища. Цей процес вже розпочався, він триває вже близько року.
На якому етапі процес по новому кладовищу і де саме воно буде?
Наразі ми знаходимось на етапі погодження земельних питань. Нове кладовище, відповідно до Генерального плану, буде на Турбівському шосе. Під час затвердження містобудівної документації це питання також обговорювалось на громадських слуханнях. Територія під нього передбачена приблизно за шість кілометрів від Вінниці, за межами населеного пункту.
Приблизно коли місто може фінішувати з дозвільною документацією по новому кладовищу та перейти до будівельних робіт?
Процес включає збір вихідних даних, розробку містобудівного розрахунку, отримання умов та обмежень, погодження мереж, підготовку проєктно-кошторисної документації.
При ідеальному розвитку ми прагнемо пройти усі процедури протягом наступного року, щоб приступити безпосередньо до старту робіт в 2027 році. Але це доволі умовні рамки, адже маємо багато викликів.
Які роботи потрібно буде виконати на новому кладовищі?
Це цілий комплекс робіт. Фактично ми маємо виконати проектування з нуля, забезпечивши при цьому виконання всіх державних будівельних норм (ДБН). Серед викликів – віддаленість цієї території, що збільшує довжину мереж, які сюди потрібно буде прокладати: зокрема, електро- та водопостачання, водовідведення. Також розглядаємо можливість підведення сюди мережі газу високого тиску. Це питання більше на перспективу та буде ще піддаватися обговоренню, але маємо передбачити таку можливість.
Яка потенційна площа майбутнього кладовища на Турбівському шосе?
Наразі мова йде про приблизно 19 гектар, проте там є перспектива розширення до понад 30 гектар. Над чим ми зараз працюємо. Теоретично цього ресурсу може вистачити на 15 років.
Джерело – новини ВМР
