Сьогодні Вінниця прощається з воїнами Юрієм Кравченком і Вадимом Попелем
У скорботі сьогодні Вінниця проводжає в останню путь двох воїнів — Юрія Кравченка та Вадима Попеля. Вони стали на захист України у різний час, але разом служили у складі 120-ї бригади територіальної оборони. Їхні життя обірвалися у 2024 році на Покровському напрямку.
Юрій Кравченко долучився до оборони Батьківщини від російських окупантів взимку 2024 року. Пройшов навчання, де опанував нову для себе військову спеціальність стрільця. Воював на Донеччині у складі стрілецького взводу 120-ї окремої бригади Сил територіальної оборони. Життя воїна обірвалося того ж року 17 жовтня у бою поблизу міста Гірник Покровського району. Йому було 49 років.
Зі слів рідних, вони півтора року жили надією і вірою в те, що сталася помилка, що одного дня Юрій все ж повернеться додому. Але не судилося.
Юрій Кравченко народився у Писарівці 19 квітня 1975 року. З-поміж трьох дітей у сім’ї він був найменшим. Здавалося б – улюбленець долі, проте саме вона завдала найважчого удару. Семирічним малюком він залишився без матері. Згорьованому батькові з його вихованням допомагали брат, який взяв на себе більшу частину обов’язків, і сестра. Після закінчення 8 класів місцевої школи Юрій опанував дві спеціальності – кравця верхнього одягу та фотографа у Вінницькому професійно-технічному училищі №15. А згодом здобув вищу освіту у Вінницькому торговельно-економічному інституті КНТЕУ за спеціальністю «Менеджер організацій». Працював фотографом у фірмі «Світло і тінь», телеоператором у ПП «Творче об’єднання “СВ”», менеджером мережі салонів-магазинів «Гардинія». Разом із дружиною плекав двох синів, яким зараз 17 і 15 років.
«Юрій відчував цей світ душею, насолоджуючись кожною його миттю. Між боями, коли інші відпочивали, він знаходив час, щоб показати мені дивовижні пейзажі: схід сонця, квіти, дерева, – розповідає дружина Небесного Воїна Ганна. – Юрій вмів упіймати у свій об’єктив найтоншу грань між темрявою та світлом, тишею та промовистою красою… Він дуже любив людей, цінував сім’ю, практично жив дітьми. Крім того, в його душі завжди особливе місце посідали отчий край, батьківський поріг, рідна земля…»
Церемонія прощання з Юрієм Кравченком розпочнеться о 9:30 за адресою: вул. Батозька, 12 («Реквієм», Vip-зала №1) та об 11:00 – у стінах Спасо-Преображенського кафедрального собору.
Поховають воїна о 13:30 на кладовищі у Писарівці.
Вадим Попель став на захист Батьківщини у найважчий для країни час. З першого дня повномасштабного російського вторгнення він добровольцем долучився до лав ЗСУ. Був гранатометником 120-ї окремої бригади Сил територіальної оборони, брав участь у боях на Донеччині. За сумлінне виконання військових завдань нагороджений відзнакою Президента України «За оборону України». Загинув воїн 5 березня 2024 року поблизу села Тоненьке Покровського району. Йому назавжди залишилося 38 років.
«Вадим не мріяв про військову службу, але, коли ворог прийшов на рідну землю, він безстрашно став на її захист. Не роздумував жодної хвилини, не зволікав і не чекав на повістку. Для нього виконання синівського обов’язку – було справою честі», – розповідає брат полеглого воїна Віталій.
Народився Вадим Попель 3 березня 1986 року у Вінниці. Після закінчення загальноосвітньої школи №21 опанував спеціальність оператора з обробки інформації та програмного забезпечення у Вінницькому професійному коледжі цифрових технологій та підприємництва. Здебільшого працював сам на себе, виконуючи проєкти на замовлення. Був батьком двох дітей.
«Вадим завжди прагнув мати свободу вибору, тому робота за фрилансом йому надзвичайно подобалася: жодного контролю, все на власну відповідальність, – згадує Віталій. – Втім, його дуже змінила війна. Вадим говорив про свою бригаду як про родину, де знайшов своє справжнє покликання. Він став воїном, якого поважали та який був готовий продовжувати боротися до переможного кінця».
Церемонія прощання з Вадимом Попелем розпочнеться о 12:00 у стінах Спасо-Преображенського кафедрального собору.
Чин поховання воїна відбудеться о 13:00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.
Висловлюємо співчуття рідним і близьким. Вічна пам’ять і шана полеглим Захисникам України!
Джерело – новини ВМР
