«На вічний спомин»: міський голова Вінниці подарував музею-садибі М. І. Пирогова нагородну шпагу
Микола Пирогов – одесит, киянин і вінничанин, людина, яка сформувала обличчя Вінниці та її славетну медичну історію ще до економічного злету наприкінці ХІХ століття і свідомо обрала життя на тих землях, де була можливість реалізувати талант і втілити гуманістичні ідеї. Сам Пирогов усе своє життя був противником прогнилої російської імперської машини, де замість честі у війську процвітала корупція, а в школах та університетах ламалася спрага до освіти й право народів на власну ідентичність – усе з точністю до сьогоднішньої картини в росії. Зусиллями Пирогова було втілено задум Тараса Шевченка розвинути недільні школи в Києві, і саме він дав шанс Михайлові Драгоманову здобути вищу освіту та реалізувати себе як мислителя й педагога.
Меморіальний Пироговський комплекс був відкритий для відвідувачів 9 вересня 1947 року. Музей-садиба є національним туристичним магнітом і одним із 7 чудес Вінниччини, який за час свого існування прийняв майже дев’ять мільйонів відвідувачів з усього світу.
«1947 року було відкрито музей Миколи Івановича Пирогова на території його маєтку «Вишня», присвячений сторіччю першого наркозу на місці воєнних подій. І сьогодні першому наркозу виповнюється вже 175 років, а музею – 75. Крім того, 25 років тому музею присвоєно статус національного музею України», – каже генеральний директор Національного музею-садиби М.І. Пирогова Олександр Турський.
На урочистостях з нагоди ювілею музею Вінницький міський голова Сергій Моргунов привітав колектив зі святом. «У вас сьогодні велике свято. Зараз під час війни в Україні ви стоїте на культурному фронті. Музей Пирогова є візитівкою міста Вінниці вже 75 років. Йде час, відкриваються нові музеї, з’являються цікаві події, але музей був, є, і впевнений, що він буде. Є легенда, що садиба «Вишня» знаходиться у місці позитивної енергетики і, мабуть, це створює для Вінниці хорошу ауру. А в цьому багато що залежить від вас, шановний колектив. Бажаю процвітання, щоб Господь оберігав ваші родини і якнайшвидшої перемоги нам всім!» – говорить Сергій Моргунов.
Існує версія, що свого часу Микола Пирогов отримав легендарну нагородну шпагу від самого цісаря Франца Йосифа. З нею як відставний службовець він був похований у січні 1882 року. Але у 1930-х роках шпагу викрали за загадкових обставин, і відтоді тривали детективні пошуки слідів втраченої реліквії. Врученням аналогічної зброї міський голова Вінниці певною мірою відновив історичну справедливість, виявивши повагу до постаті Миколи Івановича Пирогова, а також до поховальної культури і церемоніалу кінця ХІХ століття.
«Я, як історик, і наша історична команда, вирішили зробити вам подарунок. Ми прийняли рішення, щоб історична справедливість перемогла: директор Музею Вінниці Олександр Федоришен віднайшов шпагу зразка 1872 року, яка вийшла на озброєння після франко-пруської війни 1870-1871 років. Є історія, що аналогічну шпагу подарував цісар Франц Йосиф саме Миколі Пирогову, який був консультантом Товариства Червоного Хреста на той час. І саме з цією нагородною шпагою французького офіцера воєнно-медичної служби він і був похований», – зазначив міський голова Сергій Моргунов.
Фахівці київської майстерні «Кузня фантазій» виготовили нові піхви для цієї символічної холодної зброї, а також шляхом травлення по металу нанесли два написи латиною на клинку: «На вічний спомин про Миколу Пирогова 5.12.2021» і «Де, смерте, твоя перемога? Де твоє, смерте, жало?» (цит. з Першого послання до Коринтян Апостола Павла). На щитку ефесу (руків’я) шпаги зображено емблему військових медиків того часу: змія, що обвиває посох давньогрецького бога Асклепія, увінчаний люстерком (дзеркало – символ обережності для лікаря). Композиція обрамлена вінком з листя дуба і мирта. На протилежному щитку зображено герб Вінниці часів Пирогова, який виконав для міста у 1860 році геральдист Б. Кене.
«Нехай ця шпага стане достойним поповненням музейної колекції і буде оберегом для всього колективу музею. А щоб повторно не сталося крадіжки, міська рада забезпечить музей системою відеоспостереження, яка посилить безпеку території і полегшить роботу працівників», – додав Сергій Моргунов.
Також міський голова вручив подяки Вінницької міської ради та її виконавчого комітету працівникам музею-садиби Пирогова, подякувавши колективу та його директору від імені усіх вінничан за віддану працю навіть у складний для України час.
З ювілеєм колектив музею привітав і Голова Вінницької обласної ради Вячеслав Соколовий та Перший заступник Голови обласної військової адміністрації Наталія Заболотна.
«Сьогодні наші військові, особливо медики, застосовують ті практики, які вибудувані й реалізовані нашим геніальним лікарем і вченим. Микола Пирогов визнаний усім світом і медиками геніальним вченим. Багато хто тут був, але, мабуть, світові лідери медицини хотіли би і прагнуть побувати тут, «почерпнути» енергетики, побачити, де творив Пирогов, де створювались ідеї, де народжувались практики, які сьогодні служать для оздоровлення і продовження життя людству. Він не тільки медик і науковець, а ще й людина великої душі і серця. Не тільки його наука, а й душа, доброзичливість до людей, безкоштовне лікування, допомога хворим у різний спосіб – це все те, що нам зараз має служити прикладом. Важливо, що зберігають та впроваджують співробітники музею. Бажаю вам здоров’я та успіху», – сказав Вячеслав Соколовий.
«Найщиріші вітання з такою поважною датою. Бажаю процвітання вашому музею, численних відвідувачів. Завдяки Збройним Силам України і перемозі, яку здобуде наша країна, я впевнена, що число відвідувачів буде зростати в рази. Побачити музей, Вінницю і Вінниччину приїжджатимуть люди не лише з України, а й з усього світу», – говорить Наталія Заболотна.
Довідка:
З часу відкриття музейного комплексу його відвідали приблизно 9 мільйонів екскурсантів з 185 країн світу, яким проведено приблизно 500 тисяч екскурсій.
Музейний фонд на сьогодні має 18 тисяч музейних предметів.
Пирогов як відставний службовець міністерства просвітництва у чині таємного радника (цивільний відповідник званню генерал-лейтенанта) мав право на носіння церемонійної холодної зброї, яка була невід’ємним елементом парадного мундиру.
Геніальний хірург помер 5 грудня 1881 року. Офіційні похорони відбулися в січні 1882 року вже після бальзамування тіла вченого та будівництва склепу. Того ж місяця в київській газеті «Заря» вийшла стаття учня Пирогова Сергія Шкляревського, де він описував похорон вчителя: «…Кришка труни була знята, тіло покійника, одягненого в парадний мундир таємного радника зі шпагою на перев”язі та хрестом у схрещених руках, накрите білим покривалом з парчі…». Вдруге про шпагу згадує в 1927 році дослідник Сергій Якимович: за його спогадами, шпага уже лежала біля труни. У 1956 році голова Пироговської комісії МОЗ УРСР Михайло Даль у своїй статті про Пирогова написав, що під час похорону лікаря «…при мундирі була цінна шпага – подарунок австрійського імператора Франца-Йосипа… У 1930 році сталося пограбування труни. Зловмисники, розбивши скло внутрішньої труни, вкрали шпагу та хрест…».
