Професійний шлях, фахові орієнтири та службові обов’язки працівниці Служби у справах дітей Людмили Марценюк
Людмилі Марценюк було трохи більше 20-ти років, коли вона прийшла працювати до відділу у справах неповнолітніх, який поступово було реорганізовано в Службу у справах дітей сучасного зразка.
«Мене зацікавило, що професія пролягає на стику двох сфер діяльності: педагогіки і юриспруденції. Оскільки у мене дві вищі освіти за цим напрямами, я знайшла своє місце саме у Службі в справах дітей і змогла використати свої знання і з педагогіки, психології, і з правових наук для захисту прав дітей», – розповідає Людмила Марценюк.
За переконаннями пані Людмили, в роботі у Службі в справах дітей, беззаперечно, є альтруїстичний компонент. Він полягає в усвідомленні своєї важливої соціальної місії – допомозі дітям і захисту їхніх прав від імені держави і громади.
«Своїми діями, своєю увагою, конкретними вчинками ти допомагаєш комусь. Це є визначальним у моїй роботі», – пояснює пані Людмила.
Попри всі складнощі, мета Служби – всіма силами поліпшити становище дитини
Працювати у відділі превентивної роботи Служби у справах дітей – дуже непросто. Щодня Людмила Євгеніївна та її колеги стикаються з багатьма негативними явищами, працюючи з дітьми, які опинилися в складних життєвих обставинах. Це діти, які проживають у неблагополучних сім’ях, де батьки зловживають спиртними напоями, наркотичними речовинами, мають хвороби (наприклад, туберкульоз, СНІД). Це можуть бути люди маргінальної поведінки, криміногенні елементи, які поводять себе агресивно, вживають нецензурну лексику, інколи навіть погрожують працівникам Служби у справах дітей.
«Попри всі ці ризики та складнощі мета Служби у справах дітей залишається незмінною – допомогти дитині. І ми цю роботу виконуємо», – говорить Людмила Євгеніївна.
Діти, які опинилися в складних життєвих обставинах – одна із найскладніших категорій
За будь-якою статистикою завжди стоять живі люди, у цьому випадку – діти. І Людмила Євгеніївна за кожною цифрою бачить саме долю дитини, ба більше – вона знайома з дитиною та з її сім’єю.
Щоб виявити дитину, яка перебуває в складних життєвих обставинах, потрібно мати про неї інформацію. Тому робота Служби у справах дітей починається з інформування, контактування з населенням, з навчальними, медичними центрами та іншими закладами громади. Після виявлення дітей, які потребують допомоги, починається робота безпосередньо з дитиною та родиною.
Фахівці Служби особисто здійснюють візити за місцем проживання дитини, з’ясовують, в яких обставинах виховують дитину, чи є у неї все необхідне. Якщо є показання, ставлять таку дитину на облік як таку, що знаходиться в складних життєвих обставинах.
Пріоритет – сімейні форми виховання
Згодом починається індивідуально-профілактична робота. За словами Людмили Марценюк, форми роботи можуть бути різні. Деяким сім’ям достатньо бесіди, контролю, регулярного відвідування, розгляду на комісії з питань захисту прав дитини. Коли ситуація складніша та загрозливіша, вживають більш радикальних дій. В крайньому разі – це звернення до суду з приводу вилучення дітей із сім’ї, влаштування дітей в лікувальні заклади, центри реабілітації.
«Наша мета, в першу чергу, це захист дитини та її прав. Важливо, щоб дитина мала щасливе дитинство та належне піклування. Водночас наше завдання – підтримувати сімейні форми виховання в рідній біологічній сім’ї. Вилучення дитини – це крайня міра, але набагато важливіше і складніше – вплинути на рідних батьків так, щоби вони змінили свою поведінку, зрозуміли цінність своїх дітей і опікувалися ними належним чином, адже кожна дитина любить своїх маму та тата, якими б вони не були», – зазначає Людмила Євгеніївна.
Різні форми роботи, проєкт «Безпечне батьківство», заходи, зокрема, спільні екскурсії, походи в музеї для дітей та батьків, які опинилися в складних життєвих обставинах, дають свої плоди. Адже протягом 2023 року з обліку тих, хто перебуває у складних життєвих обставинах, було знято 130 дітей з 300. Це означає, що умови їхнього життя, виховання та навчання поліпшилися.
Окрім цього, відділ превентивної роботи, який очолює Людмила Марценюк, опікується ще й іншими питаннями. Серед них – робота з дітьми, які постраждали від домашнього насильства, профілактика правопорушень серед неповнолітніх та багато іншого.
Людина, яка присвятила більшу частину життя Службі у справах дітей
Типовий робочий день пані Людмили складається з аналізу записної книжки: які судові засідання або заходи заплановані на сьогодні. До справ на день входять також допомога, спілкування та контроль за підлеглими, яких у Людмили Євгеніївни шість. Відділ превентивної роботи – злагоджена команда, яка працює задля однієї мети – захисту прав дітей.
Ще один важливий напрям роботи начальниці відділу превентивної роботи Служби у справах дітей – це соціально-правові дебати серед підлітків. Про них можна прочитати тут (посилання на матеріал).
Загалом про роботу із сучасними дітьми і підлітками Людмила Марценюк зазначає:
«Дуже складно відповідати рівню сучасних дітей та підлітків. Вони неймовірно ерудовані, відчувають сучасні тенденції. Для того, щоб бути з ними переконливими, потрібно також у цих темах орієнтуватися. Для сучасних дітей неприйнятні будуть ті аргументи, які б подіяли на людей зрілого віку. Тому треба постійно розвиватися як людина і як професіонал».
На прикладі Людмили Євгеніївни бачимо, що працювати з дітьми складно і відповідально. Проте неймовірно натхненно.
«Ми навчаємо дітей, проте багато чого вчимося і від них. Це взаємне збагачення досвідом, яке цінне в нашій роботі», – підсумовує Людмила Марценюк.
