Комунікаційна сесія «Український музей сучасного мистецтва: на шляху децентралізації»: обговорили ідею створення Українського музею сучасного мистецтва
Експерти й експертки в сфері сучасного мистецтва, освіти та медіа, а також представники місцевих органів Вінниці зібралися, щоб напрацювати бачення першої в Україні пілотної інституції горизонтальної мережі музеїв сучасного мистецтва, яка сповідувала б принцип децентралізації.
17 червня у вінницькому молодіжному центрі «Квадрат» пройшла комунікаційна сесія «Український музей сучасного мистецтва: на шляху децентралізації», організована ГО «Музей сучасного мистецтва» спільно з Громадською організацією «Мистецьке об’єднання “Плай”» та Вінницькою міською радою.
Актуальність створення Українського музею сучасного мистецтва (Ukrainian Museum of Contemporary Art / UMCA) учасники вбачають у потребі реагувати на виклики, які накопичилися за роки незалежності України та загострилися у час російської агресії та окупації: відсутність державної інституції для репрезентації України в сфері сучасного мистецтва, відтік талантів, хаотичність артринку, боротьба з наративами російської пропаганди, яка поширюється через культуру та ряд інших питань.
Голова правління ГО «Музей сучасного мистецтва» Ольга Балашова наголосила на тому, що йдеться про мережеву горизонтальну інституцію, яка би діяла у різних регіонах України, а вся її колекція була би спільним активом і згодом перебувала в державному музейному фонді. Говорячи про сучасне мистецтво, дослідниця має на увазі часовий проміжок з 1954 року.
«Оскільки жодна інституція (публічна, державна, музейна) не збирає останні 30+ років мистецтво системно, це призводить до того, що ми не уявляємо, з чим маємо справу, і якими творами буде презентований в історії перший період Незалежності (до повномасштабної війни). Ми говоримо про втрачене в радянський час, але тепер нам вже нема кого винити. І тим інструментом, через який ми можемо здійснити це дослідження (з’ясувати, чим володіємо, що має цінність, що хочемо взяти в майбутнє, за якими критеріями), могла би бути музейна мережа UMCA. Також ми би дуже прагнули, щоб кожна ланка (UMCA Вінниця, UMCA Херсон, UMCA Полтава і так далі) мала свою регіональну специфіку. Відповідальність локальної спільноти сказати, що є феноменом у конкретному регіоні, і що варто збирати як спадщину в рамках цієї колекції. Музей UMCA Вінниця – це простір, який описує, структурує локальний контекст сучасного мистецтва, складає історію мистецтва в регіоні, на основі цього дослідження збирає колекцію, що стає частиною національної колекції. Задача в тому, щоб мистецтво залишалося активом спільноти, але при цьому було побаченим на рівні загальноукраїнському і на рівні світу. Насправді ми вже почали створювати колекцію. І готові поділитись усіма напрацюваннями, знаннями, активами і ресурсами, щоб це вийшло. Адже Україні вистачає майданчиків для виставок – їй не вистачає системної роботи з історією мистецтва, свідомого формування колекцій сучасного мистецтва, розуміння і дискусії, чим воно є і яка його цінність. А це можуть робити тільки музейні інституції», – розповіла Ольга Балашова.
Ідея створення нової інституції саме у Вінниці покликана пілотувати інноваційні децентралізовані підходи для сучасних процесів музеєфікації, спрямованих на збереження, підтримку і розвиток унікальних культурних феноменів в сфері сучасного мистецтва в регіонах України, представлення їх на національному та міжнародному рівнях.
*«Під час роботи над Стратегією розвитку культури Вінниці до 2025 року була проведена колосальна робота і опитування щодо того, чого ж потребує Вінниця сьогодні, в сучасному світі. Так зародилась ідея центру сучасного мистецтва, яка потрапила до Стратегії. А влітку минулого року ми дізналися про ініціативу і напрацювання громадської організації “Музей сучасного мистецтва”. Тоді цікавість з’явилась і до центру, і до потенційного музею. Можливо це була би гібридна модель, адже центр може бути при музеї або навпаки», *– зазначив директор департаменту культури Вінницької міської ради Максим Філанчук.
На стратегічній сесії були запрошені учасники мистецького середовища та бізнесу Вінниці, а також менеджери кількох українських організацій. В ході обговорень більшість зійшлася на тому, що плани та можливі сценарії розвитку сучасного мистецтва у місті через створення динамічної і спроможної інституції варто розробляти вже зараз, адже інтерес до нових мистецьких практик серед вінничан помітно зріс за останні роки навіть попри пандемію і повномасштабну війну. Так само важливо робити ставку на культурному туризмі як нерозкритому вповні потенціалі Вінниці – масштабні виставки та мистецькі події здатні додатково наповнити місцевий бюджет та готелі.
Підсумовуючи роботу в рамках продуктивної комунікації, співзасновниця ГО «МСМ» Юлія Гнат наголосила, що візія мережевого музею синхронізувалася з потребами міста, що має конкретні ресурси, обмеження і задачі в контексті як власного, так і регіонального розвитку. «Для нас це водночас і заземлення, і візування: в процесі співтворення вимальовується життєздатна відповідь на запит вінничан, яка може стати прикладом нової стійкої моделі існування культури в ситуації глибокої кризи традиційних форматів культурних інституцій по всьому світу», – зазначила Юлія Гнат.
На думку голови Мистецького об’єднання «Плай» Олександри Венславовської, мистецькі спільноти, які формуються у Вінниці, навіть попри війну потребують підтримки і системної роботи: «Як і 30 років тому для аудиторії того часу були актуальні проєкти накопичування культурного капіталу, так і зараз. Чим раніше ми почнемо над цим працювати, тим більше шансів створити тяглість культурного процесу. Тим краще ми будемо оперувати культурними надбаннями митців Поділля, щоб продовжувати популяризувати сучасну українську культуру в Україні та світі».
Джерело: ВМР
