У Вінниці 36 дітей перебувають на обліку через насильство в сім’ї

Якщо дитина стає свідком конфліктів між батьками, регулярних сварок чи випадків застосування сили, вона офіційно вважається постраждалою від домашнього насильства. Служба у справах дітей включає таких дітей до свого обліку, організовує роботу з психологами та допомагає родинам подолати труднощі.

25 листопада стартує щорічна Всеукраїнська акція «16 днів проти насильства». Вона триватиме до 10 грудня. Мета кампанії – нагадати громадськості про існування проблеми насильства у суспільстві, підвищити рівень обізнаності щодо його форм, створити безпечне середовище для життя та розвитку кожної людини, незалежно від віку, статі та поглядів.

Вінничанці Каті нещодавно виповнилося 18 років. Протягом року дівчинка перебувала на обліку служби у справах дітей. Довгий час Катя потерпала від домашнього насильства.

Дівчинка із багатодітної сім’ї. Вона – найстарша сестра. Довгий час разом з братами та сестрами вона жила з батьком, поки мама працювала за кордоном. Тоді і почалися постійні сварки та конфлікти. Врешті – дійшло до штурхань та погроз із застосуванням фізичної сили. Коли мати повернулася в Україну, а Катя переїхала до неї, конфлікти не припинилися, а навпаки – дівчинка часто ставала свідком сварок мами із співмешканцем. Також вітчим застосовував психологічний тиск на Катю та навіть одного разу вигнав із дому. Мати була свідком цих ситуацій, проте – не допомогла дочці, а часто й сама робила дівчинку об’єктом знущань.

На допомогу Каті прийшли хрещена та тітка. Коли сварки з батьками та вітчимом ставали нестерпними, дівчинка тимчасово знаходила прихисток у родичів. Врешті саме тітка стала ініціатором звернення до поліції, представників соціальних служб та служби у справах дітей. Тоді розпочалася систематична робота, щоб допомогти дівчинці.

«Пів року я ходила до психолога. Спеціаліст допоміг мені зрозуміти, що я не винна в тому, що сталося. Можливо, мама була незадоволена своїм життям, тому зривалася на мені. Я намагалася з мамою поговорити, навіть підтримати її. Я була поряд, попри її стан. Проте спільну мову з мамою та вітчимом знайти так і не вдавалося. Одного разу, поки мами не було вдома, вітчим вигнав мене з дому. Це була зима, вечір, наближалося до комендантської години. Мені нікуди було йти, я звернулася до хрещеної мами. А вона вже зв’язалася з представниками влади. Так я познайомилась із фахівцями служби у справах дітей та центру соціальних служб», – розповідає Катя.

Служба у справах дітей та психолог допомогли дівчинці вийти із кризового стану. Наразі Катя проживає окремо від батьків. Вона працює та планує продовжити своє навчання. Мріє розвиватися у флористиці та 3D-візуалізації.

«Ми займаємося захистом прав та інтересів дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, – каже начальниця служби у справах дітей ВМР Людмила Шафранська. – Серед таких обставин – вчинення щодо дитини насильства, зокрема й домашнього. Такі діти перебувають у нас на обліку. Наразі дітей, постраждалих від насильства, у нас 36. Серед них 33 – потерпілі від домашнього насильства, зокрема, 25 – від психологічного насильства, вісім – від фізичного. А також троє – від сексуального. Потягом 2023 року 132 звернення щодо вчинення домашнього насильства щодо дітей, 68 – мали підтвердження. Цього року кількість таких звернень зменшилася: 90 звернень, з яких 47 – підтверджених. Коли надходить таке звернення, збирається міждисциплінарна команда, до якої входять і представники ювенальної превенції, медпрацівник, психолог, фахівець із соціальної роботи і звісно працівник служби у справах дітей. Команда виїжджає за місцем проживання дитини та складає акт оцінки рівня безпеки. Залежно від висновків, ухвалюють певні рішення. Наприклад, видається заборонний припис для кривдника. Потерпілі можуть перебути кризову ситуацію у родичів або в кризових кімнатах чи спеціалізованих центрах різного підпорядкування».

Служба у справах дітей звертає увагу: батьки, які мають міжособистісні конфлікти, сваряться та зводять рахунки при дітях, заподіюють їм шкоду. Такі діти вважаються потерпілими від домашнього насильства, навіть якщо напряму до дітей не застосовується психологічний тиск або фізична сила.

«Батьки мають усвідомити це та не вчиняти помилок, які негативно позначаться на психологічному стані дитини та вплинуть на її подальшу долю», – підсумовує начальниця відділу превентивної роботи служби у справах дітей ВМР Людмила Марценюк.

Джерело: ВМР