У Вінниці попрощаються із загиблими захисниками Олександром Кушніром та Віталієм Терновським
У суботу, 8 серпня, Вінниця проведе в останню путь двох воїнів, які віддали життя за Україну, – Олександра Кушніра та Віталія Терновського. Обидва добровільно стали на захист держави й до останнього подиху залишалися вірними військовій присязі та українському народу. Вічний спочинок бійці знайдуть на Алеї Слави Сабарівського кладовища.
Олександр Кушнір (позивний «Лего») уклав контракт зі Збройними Силами України у серпні 2025 року. Він служив оператором БпЛА у складі 108-го окремого штурмового батальйону «Вовки Да Вінчі» 59-ї окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка та пройшов чимало гарячих точок на східному напрямку. Життя 24-річного захисника обірвалося 2 серпня 2026 року поблизу села Колона-Межова Синельниківського району Дніпропетровської області.
Батько воїна Анатолій Андрійович згадує, що Сашко віддано любив Україну, зростав у найкращих патріотичних традиціях, де честь і совість – найвищі цінності. Тож коли в країні розгорілася кровопролитна війна, він не міг дозволити собі залишитися осторонь: його ніщо не могло зупинити чи змусити змінити рішення стати на захист Батьківщини.
Олександр народився у Вінниці 17 липня 2002 року і зростав у великій родині разом із братом-двійнюком та молодшим братом. Закінчив ліцей №12, а згодом – Вінницький національний технічний університет за спеціальністю «Комп’ютерні науки», паралельно навчаючись в IT-академії STEP. До мобілізації хлопець працював у Києві 3D-художником у компанії VOLMI. Колеги запам’ятали його як надзвичайно талановитого майстра, вимогливого й прискіпливого до роботи, який завжди ділився нестандартними рішеннями; створені ним моделі та творчий внесок, за їхніми словами, назавжди залишаться у цифровому світі.
Церемонія прощання з Олександром Кушніром розпочнеться о 10:00 за адресою: вул. Академіка Янгеля, 4 («Реквієм Хол»), об 11:40 – у Спасо-Преображенському кафедральному соборі. Чин поховання відбудеться о 12:30 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.
Віталій Терновський (позивний «МТ») також пішов захищати країну добровольцем у серпні 2025 року. Він служив стрільцем у 13-му окремому десантно-штурмовому батальйоні імені Героя України полковника Тараса Сенюка 95-ї окремої десантно-штурмової Поліської бригади, самовіддано виконуючи бойові завдання на сході. Воїн загинув 7 липня 2026 року поблизу села Січневе Синельниківського району Дніпропетровської області. Йому було 47 років.
Віталій народився 4 липня 1979 року в Макіївці на Донеччині, звідки родина згодом переїхала до Торецька. Він зростав у творчій атмосфері: мати працювала акторкою місцевого театру, тож разом із сестрою хлопець брав участь у сценічних постановках. Поруч із середньою освітою він здобув музичну – за класом кларнета. Специфіка шахтарського регіону підказала практичний шлях: спершу опанував фах газоелектрозварювальника, потім закінчив гірничий технікум, а більшу частину професійного життя присвятив роботі на шахті «Центральна» у рідному місті. Разом із колишньою дружиною виховував сина, якому зараз 14 років.
Сестра загиблого Світлана розповідає, що Віталій вирізнявся веселою вдачею та непереборним оптимізмом, ніколи не здавався й умів розрадити інших. На сімейних зустрічах його незмінною супутницею була пісня: маючи чудовий голос, він дуже любив співати давні шахтарські пісні про дружбу, відданість та любов.
Церемонія прощання з Віталієм Терновським розпочнеться о 10:00 у Спасо-Преображенському кафедральному соборі, чин поховання відбудеться об 11:00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.
Висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким полеглих. Вічна пам’ять і шана захисникам України!
