На Вінниччині попрощаються з воїном Віталієм Овчінниковим, який загинув від удару ворожого дрона
Житель села Великі Крушлинці Віталій Михайлович Овчінников загинув 11 жовтня 2026 року під час виконання бойового завдання. Внаслідок падіння уламків ворожого безпілотника він дістав травми, несумісні з життям. Воїну назавжди залишилося 44 роки.
Віталій Овчінников народився 10 травня 1982 року у селі Великі Крушлинці. Після закінчення місцевої школи здобув фах технолога харчування у Вінницькому технолого-економічному технікумі. Згодом пройшов строкову службу в армії, де суттєво удосконалив майстерність водіння. Більшу частину трудового шляху присвятив вантажним перевезенням у ТОВ «Магістраль».
До повномасштабної війни чоловік мав суто мирну професію, але в критичний для країни час став на її захист. Вінничанин приєднався до лав ЗСУ восени 2024 року. Опанувавши спеціальність гранатометника, служив старшим солдатом у 80-й окремій десантно-штурмовій Галицькій бригаді та виконував бойові завдання на Курському напрямку у підрозділі радіоелектронної боротьби.
Навіть після важкого поранення воїн повернувся у стрій та продовжив бойовий шлях водієм у бригаді транспортної авіації. Свідченням його відваги та самопожертви стали державні нагороди, серед яких – відзнака Президента України «За оборону України» та відзнака Міністра оборони України «За поранення».
Рідні кажуть, що Віталій майже не ділився фронтовими буднями – прагнув уберегти родину від зайвих тривог. Усе, що вони знають, – із переказів побратимів. Ті завжди з теплотою згадували старшого солдата Овчінникова, дякуючи йому за відповідальність, щире серце й доброту, за врятовані життя та смачні обіди у періоди затишшя.
Понад усе Віталій цінував свою родину: разом із коханою дружиною у любові та злагоді виховував двох синів – 17 та 9 років, піклувався про матір.
«Віталій мав справді золоті руки. З технікою рідко було щось таке, чого він не зміг би зробити сам. Його автомобіль завжди працював бездоганно, як і все, за що брався у житті, адже чоловік у всьому прагнув досконалості, – згадує дружина полеглого воїна Наталія. – Для близьких і колег він залишався надійним другом і мудрим порадником, а для синів – люблячим і турботливим батьком, чиє слово мало величезну вагу. Віталій дуже тішився кожним досягненням дітей і з усмішкою казав, що для повної гармонії йому бракує лише маленької онучки. Подарувати її він жартома “зобов’язав” старшого сина, коли той змужніє та створить власну сім’ю».
Церемонія прощання з Віталієм Овчінниковим розпочнеться о 10:00 за адресою: вул. Варшавська, 20, та об 11:00 – у стінах Спасо-Преображенського кафедрального собору. Чин поховання воїна відбудеться о 13:00 на кладовищі у Великих Крушлинцях.
Висловлюємо співчуття рідним і близьким. Вічна пам’ять і шана полеглим Захисникам України!
