Жителі Стадниці приготували понад 10 тисяч банок з тушкованим м’ясом для ЗСУ
Починали з вареників для тероборони та плетіння маскувальних сіток, а зараз налагодили “фабрику” з виробництва тушкованого м’яса для захисників України. Жителі села Стадниця щодня збираються біля колишнього шкільного приміщення, щоб забезпечити харчами передову.
Староста Стадницького Старостинського округу Владислав Яклюшин розповідає, що коли виникла така ініціатива, мешканці всього округу одразу підхопили цю ідею, організувалися та налагодили процес виготовлення тушонки. Задіяні на виробництві мешканці сіл Стадниці та Гавришівки.
“Дуже приємно, що в моєму оточенні такі добрі люди. Всі дуже швидко відгукнулися: хто чим може, тим і допомагає. Жителі Гавришівки, наприклад, підтримали фінансово і підручними матеріалами – приносили банки та кришки для консервації. В хід йде свинина та курятина від наших партнерів, – розповів він. – Ми дуже прагнемо допомогти нашим військовим, я розумію, наскільки це важливо для них. Тим паче, з нашого округу чимало хлопців пішли боронити Україну“.
Понад тиждень координує процес місцева жителька Ганна Збавитель. Жінка зізнається, що за цей час встигли віддати на передову дві партії тушкованого м’яса та навіть встигли отримати подяку від захисників.
“Вони нам дякують за смаколики, а ми їм за те, що нас захищають, – сказала Ганна Збавитель. – Тушонка – це продукція, яка дуже довго зберігається. Ми практично всю громаду задіяли до роботи. Виготовленням займаються близько ста людей, це і жінки, і чоловіки – в кожного свій рецепт, оскільки готують вони вдома, а ми вже “закатуємо” і фасуємо. Все робимо стерильно та смачно, як для себе”.
Наразі переробили вже тону курятини – з неї отримали близько трьох тисяч банок. Тепер в хід пішла свинина, з двох свиней вийде близько 250 банок тушонки, а ще сало та паштет. Не забувають і про хлопців з територіальної оборони – для них почали додатково готувати ще й каші з м’ясом.
“Це найкраще, чим ми можемо допомогти з тилу. Стояти осторонь просто неможливо, дуже хочеться підтримати наших чоловіків, нагадати про домашній затишок і те, що вдома завжди чекають”, – зазначилаТетяна Черниш, яка теж задіяна тут.
І поки в одному приміщенні господині нарізають м’ясо та “закатують” вже готову консервацію, в іншому понад 10 людей займаються фасовкою. Атмосфера там нагадує мурашник – всі зайняті роботою. Одні клеять на скло етикетки з побажаннями швидше повернутися, інші складають банки в коробки, обережно обгортаючи їх картоном, щоб не побилися. А перш ніж заклеїти, обов’язково вкладають дитячі малюнки – ці листівки точно підбадьорять українських воїнів. Серед фасувальників була й родина переселенців з Маріуполя – брат і сестра.
“За кілька годин робити встигли запакувати в коробки понад 300 баночок. Я в Стадниці вже майже місяць живу, а днями приїхав і мій молодший брат Льоша. Раніше я приходила в’язати маскувальні сітки, тепер от пакуємо разом банки, а родичі готують тушонку. Настрій в нас бойовий. Думаю, це дуже важлива робота, і я хочу, аби якомога більше людей підключалися і всі разом йшли до нашої перемоги”, – сказала Яна.
