У Вінниці відбулися змагання зі спортивного орієнтування серед школярів
Карта, контрольні пункти та обмежений час — основа спортивного орієнтування, у якому змагалися вінницькі школярі під час міського етапу «Пліч-о-пліч. Всеукраїнські шкільні ліги». Учасникам потрібно було самостійно знаходити маршрут, демонструючи витривалість, уважність і швидкість прийняття рішень.
Перше місце в обох категоріях – серед юнаків і дівчат – здобули команди ліцею №26. Саме вони представлятимуть Вінницьку громаду на обласному етапі змагань.
Учасники стартували з картами, на яких були позначені контрольні пункти. Далі – уважність, темп і власне рішення: куди рухатися, як не втратити напрямок, де скоротити шлях, а де краще не поспішати. У спортивному орієнтуванні важливі не лише швидкі ноги, а й холодна голова, добра пам’ять, знання топографічних знаків і вміння читати місцевість.
«“Пліч-о-пліч. Всеукраїнські шкільні ліги” допомагають дітям відчути силу команди, навчитися тренуватися системно, підтримувати одне одного й відкривати власні сильні сторони. Для багатьох школярів саме такі старти стають першим кроком у великий спорт. Важливо, щоб діти вірили в себе, росли в русі, мали поруч добрих наставників і з часом гідно представляли Вінницю та Україну на найвищому рівні», – зазначає Оксана Яценко.
Друге місце серед юнаків і дівчат посіли команди ліцею №27. Третє місце серед юнаків виборола команда ліцею №17, серед дівчат – команда ліцею №10.
Спортсменів ліцею №26 до змагань готував тренер, учитель Юрій Рогачов. Він розповідає: діти тренувалися у вихідні в різних зелених зонах Вінниці, щоб звикати до нової місцевості й упевненіше працювати з картою.
«Ми тренувалися в різних локаціях міста – у Ботанічному саду, Вишенському парку, Лісопарку. Для спортивного орієнтування це дуже важливо, бо дитина має вміти читати місцевість: бачити стежки, дерева, водойми, розуміти топографічні знаки й швидко ухвалювати рішення. Тут треба багато рухатися і водночас думати. Для дітей це цікаво, бо кожна дистанція схожа на головоломку», – каже тренер команди ліцею №26 Юрій Рогачов.
Під час змагань учасники проходили дистанцію за допомогою сучасної електронної системи фіксації. На контрольних пунктах діти робили відмітки, а після фінішу судді бачили час і послідовність проходження маршруту.
«Головне у цьому виді спорту – стабільні тренування. Діти поступово вчаться бачити місцевість, працювати з картою, тримати темп і не губитися, коли треба швидко обрати шлях. Я пишаюся своїми учнями. Приємно, що вони залучені до спорту, що їм це до душі, що вони тренуються із бажанням і вже мають результат», – додає Юрій Рогачов.
Для самих учасників спортивне орієнтування має особливий азарт. Тут є ліс, свіже повітря, карта в руках і кілька хвилин, за які потрібно знайти правильний шлях.
«Спортивне орієнтування для мене – це квест у реальному житті. Ти залишаєшся один на один із природою: навколо ліс, пташки, дерева, і водночас перевіряєш себе на витривалість. Коли біжиш із картою в руках і маєш обмежений час, треба швидко думати, куди рухатися, щоб не загубитися. Цей спорт навчив мене, що вихід можна знайти завжди. Навіть коли втомився і здається, що вже важко, ти все одно шукаєш рішення. Це додає впевненості й у житті», – ділиться учасниця змагань, учениця 26 ліцею Дарія Майструк.
Після таких стартів діти виносять із собою більше, ніж спортивний результат. Вони вчаться уважно дивитися довкола, не панікувати, коли щось іде не за планом, шукати вихід і довіряти власним рішенням – усе це знадобиться їм і за межами маршруту.
Джерело – новини ВМР
