У Вінниці попрощаються із захисником Максимом Ковальовим, який поліг на Донеччині
4 вересня Вінниця проведе в останню путь старшого солдата Максима Ковальова, який віддав життя, захищаючи Україну. Воїну, відомому серед побратимів за позивним «Сід», назавжди залишиться 41 рік.
До лав захисників Максим Ковальов долучився у березні 2022 року. Спершу він воював у складі 115-ї окремої механізованої бригади, згодом його фронтовою родиною стала 117-та окрема механізована бригада. Військовий служив гранатометником та виконував обов’язки старшого навідника гранатометного відділення, стійко тримаючи оборону на східних рубежах держави. Останній бій воїн прийняв 20 березня 2025 року поблизу села Водяне Друге Краматорського району Донецької області.
Як розповіла дружина загиблого Ірина, Максим не гнався за високими посадами — ані на військовій службі, якій віддав найкращі роки молодості, ані в цивільному житті. Одним із перших він став на захист держави після початку повномасштабного вторгнення, а далі були щоденна служба, найважчі напрямки фронту та єдине бажання — вибороти перемогу й живим повернутися до родини й дітей.
Максим Борисович Ковальов народився 3 травня 1983 року у Вінниці. Тут він закінчив середню школу №27 та Вище художнє професійно-технічне училище, здобувши фах за спеціальністю «Монтаж сантехнічних систем, зварювальні та художньо-металеві роботи». Майже одразу після строкової служби в армії чоловік підписав контракт зі Збройними Силами України, який згодом неодноразово переукладав. До 2017 року він служив при Штабі Повітряних сил, а тоді повернувся до мирного життя: працював на ДП «Електричні системи», разом із дружиною виховував двох синів, яким нині 8 та 5 років.
Рідні згадують Максима як надзвичайно щиру й добру людину, яка цінувала життя та щедро дарувала тепло кожному, хто був поруч. Коли батьки пішли із життя, саме він став для сестри й брата найкращим другом і наставником, а дітям віддавав усе серце. За вдачею чоловік був великим мрійником із золотими руками й талантом до винахідництва та конструювання — йому вистачало одного погляду на пристрій, аби збагнути, як його вдосконалити. Чимало світлих планів Максима, на жаль, не судилося здійснити.
Прощання із захисником розпочнеться о 11:20 живим коридором на вулиці Д. Бадіки, поблизу ВХПТУ №5. О 12:00 церемонія відбудеться у стінах Спасо-Преображенського кафедрального собору, а о 13:00 воїна поховають на Алеї Слави Сабарівського кладовища. Вінницька громада висловлює щирі співчуття рідним і близьким Героя. Вічна пам’ять і шана полеглим Захисникам України!
