Вінниця попрощається з воїном Романом Кириченком: він загинув на Покровському напрямку
До рідної Вінниці востаннє повертається захисник України Роман Кириченко — 12 вересня громада зустрічає його на щиті. Воїн пройшов АТО/ООС, а з перших днів повномасштабного вторгнення став на захист країни: служив у 120-й бригаді територіальної оборони, згодом — у 47-й окремій механізованій бригаді «Маґура».
Позивний Романа — «Кузміч». Рідні та побратими згадують його як мужнього воїна, для якого найвищими цінностями були дисципліна, обов’язок і справедливість. На схід України він уперше вирушив у лютому 2015 року: у лавах 14-ї механізованої бригади боронив Мар’їнку. У травні 2017-го повернувся до мирного життя, втім продовжував їздити на військові збори й там відновлював навички. Опанував чимало військових спеціальностей — від старшого стрільця й навідника гармати до помічника гранатометника та механіка-водія танка. Ще до початку великої війни підписав контракт, тож уже вранці 24 лютого 2022 року тримав у руках зброю.
У лавах 120-ї бригади ТрО вінничанин виявляв і знешкоджував диверсійні групи на Вінниччині. Далі були бої під Святогірськом та Ізюмом, служба поблизу Чорнобиля. На початку 2024 року Романа Кириченка скерували на Покровський напрямок — до зенітно-ракетного взводу 47-ї бригади «Магура».
«Влітку 2024 року Роман приїхав додому: втомлений, брудний… Але ми були щасливі, що він живий. Тоді він здійснив свою мрію – купив сучасний велосипед. З нами Роман пробув недовго, повернувся на схід – там, де були страшні бої. Проте він сказав: “Я своїх побратимів не залишу. Як іти, то до кінця”», – розповідають рідні.
Пів року воїн тримав Покровський напрямок, обслуговував ПЗРК «Ігла» та ходив на бойові виходи.
«Напередодні останнього виходу на позиції Роман зателефонував додому. Тоді ми чули його востаннє. Після цього нам побратими нам повідомили, що з групою Романа зник зв’язок. Це було в районі Желанного Покровського району 2 серпня 2024 року. Ми молились та чекали на інформацію про нього кожен день. Трималась за кожне сказане слово, за найменшу надію. Але найгірші здогади підтвердилися – ми дізналися, що він загинув. Поліг, героїчно захищаючи батьківщину», – згадує мама Романа Кириченка Валентина.
Роман Кириченко народився у Вінниці 30 липня 1978 року. Здобув освіту в школі №19, відслужив строкову службу, а в мирному житті працював будівельником.
«Роман був дуже добрим, завжди приходив на допомогу, любив життя, природу. Гарно малював, вирізав з дерева. Любив збирати гриби, риболовлю», – розповідає сім’я воїна.
Попрощатися з Романом Кириченком вінничани зможуть 12 вересня: об 11:30 — на вул. Якова Гальчевського, 1-А. Об 12:30 у Спасо-Преображенському кафедральному соборі відбудеться заупокійна молитва, а о 13:00 воїна поховають на Алеї Слави Сабарівського кладовища.
Рідним і близьким — щирі співчуття. Полеглим Захисникам України — вічна шана й пам’ять!
