На Вишенському озері у Вінниці монтують плавучі острови-фільтри з майже трьох тисяч рослин
У Вінниці на Вишенському озері, що є частиною Подільського ставу, монтують плавучі платформи-біофільтри. На них висадять майже три тисячі рослин, коріння яких разом із мікроорганізмами затримуватиме частину забруднень, що потрапляють у воду з дощовими стоками.
Конструкції встановлюють біля містка на проспекті Юності, між двома частинами Подільського ставу, а також біля гирл двох малих водотоків — №30 і №32. Роботи фінансують за грантові кошти Євросоюзу в межах міжнародного проєкту DALIA, який об’єднує європейських партнерів із відновлення річок і водойм басейну Дунаю та фінансується ЄС за програмою Horizon Europe.
За словами заступника Вінницького міського голови Ігоря Откидача, природоорієнтовані рішення вже застосовують у Європі, а для Вінниці це пілотний проєкт. Посадовець зазначив, що ефективність перевірять у місцевих умовах, і якщо результат буде, досвід масштабують. Плавучі острови він назвав лише одним з елементів оздоровлення каскаду ставків на річці Вишня.
Директорка Інституту розвитку міст Янна Чайковська пояснила, що Вінниця долучилася до міжнародного проєкту, аби знайти природні способи поліпшення якості води. Фахівці працюють над станом малої річки Вишні та Вишенського озера й шукають рішення для очищення води, яка надходить з малих річок, прокладених під містом.
Дощова вода стікає до озера через два малі водотоки, частина русел яких проходить під землею. У них потрапляють стоки з міських територій, зокрема з проспектів Космонавтів і Юності. У ставу вода рухається повільно, тому природне самоочищення обмежене.
Менеджер проєкту Інституту розвитку міст Сурен Погосян розповів, що плавучі системи розташовують біля гирл малих річок і після мостового переходу на проспекті Юності — поперек течії, щоб вода проходила крізь коріння. Платформи не тонуть і можуть зміщуватися на кілька метрів, але їх закріплять у визначених місцях.
На островах висаджують півники болотні, осоку берегову й рогіз вузьколистий. Півники цвістимуть жовтим, рогіз може вирости до півтора метра. Рослини розміщують рядами — від нижчих до вищих. На одному елементі буде від 9 до 36 рослин залежно від кількості посадкових отворів.
Озеленювачка Альона, яка багато років працює з водними рослинами, висловила впевненість, що на таких платформах їм буде комфортно: по краях висаджують нижчі рослини, далі осоку, а в центрі — найвищий рогіз. Коли рослини розростуться, острови, за її словами, матимуть гарний вигляд.
Коріння з ґрунтом загортають у геотекстиль, щоб землю не вимивало у воду. Корені створюють велику поверхню, де оселяються мікроорганізми, а згодом й інші живі організми. Так виникає маленька екосистема: рослини використовують частину поживних речовин для росту, а мікроорганізми допомагають розщеплювати органічні сполуки. Разом вони затримують частину забруднень і надлишок поживних речовин, що можуть сприяти надмірному розростанню водоростей.
Сам принцип плавучих біофільтрів — сербський проєкт. Такі системи застосовують не лише в озерах, а й у міських ставках, річках і природних басейнах. У деяких країнах плавучі острови розростаються настільки, що стають місцем для гніздування водоплавних птахів.
