Балістика, реактивні дрони й «правило двох стін»: у Вінниці пояснили, чому лічені хвилини вирішують усе
Реактивний ударний безпілотник долає відстань між Житомиром і Вінницею приблизно за 17 хвилин — але в департаменті цивільного захисту Вінницької міської ради наголошують: ця цифра не є орієнтиром для порятунку. Як пояснив директор департаменту Олег Парфілов, ідеться лише про математичний розрахунок за умовної швидкості 400 км/год на дистанції близько 115 км, тоді як на момент виявлення цілі вона вже може бути значно ближче до міста.
Саме тому посадовець радить цивільним не витрачати дорогоцінні секунди на спроби визначити на слух, що саме летить. «Звук не дає змоги надійно встановити тип боєприпасу чи відстань до нього. Після оголошення повітряної тривоги потрібно діяти без зволікань, а залишати укриття – лише після відбою», – каже він.
За оцінкою Парфілова, швидкість реакції залежить від типу засобу ураження. Ударні безпілотники можуть рухатися групами, довго перебувати в повітрі та змінювати курс, а реактивні БпЛА летять швидше за апарати з поршневими двигунами. Крилаті ракети здатні обирати складні траєкторії, а балістичні становлять найбільшу небезпеку через швидкість і короткий проміжок від виявлення до можливого удару. У разі комбінованої атаки різні види озброєння застосовують одночасно або послідовно, тому знищення частини цілей не означає, що загроза минула.
«Не варто вважати, що якщо дрон зафіксували далеко від міста, то небезпека ще не стосується мешканців. Повітряна обстановка може змінюватися, а час на реагування залежить від багатьох чинників. Якщо ви почули сигнал повітряної тривоги – прямуйте в укриття і слідкуйте за новинами», – додав керівник департаменту.
Дізнатися про найближче приміщення тимчасового перебування вінничани можуть на мапі укриттів. Також у місті доступний муніципальний додаток «MISTO» з відповідним сервісом. Парфілов радить заздалегідь визначити, де розташовані захисні споруди біля дому, роботи, навчального закладу та на звичних маршрутах, і передбачити не лише основний, а й альтернативний шлях на випадок, якщо доступ до укриття буде обмежений.
Якщо сигнал тривоги застав удома, потрібно взяти підготовлені речі та вирушити до найближчого укриття. Коли дістатися неможливо, слід відійти від вікон і переміститися до внутрішнього приміщення без вікон, подалі від зовнішніх стін. «Правило двох стін» знижує ризик травмування уламками, проте не гарантує захисту від прямого влучання чи значних руйнувань, тому не є повноцінною заміною облаштованому укриттю.
На вулиці необхідно якнайшвидше дістатися найближчого укриття або іншої визначеної захисної споруди. Небезпечно залишатися поблизу вікон, автомобілів і скляних конструкцій, уламки яких можуть травмувати. Якщо доступного укриття поруч немає, слід оцінити обстановку та обрати найбезпечніший із наявних варіантів, не наражаючи себе на додатковий ризик.
Під час поїздки в автомобілі чи громадському транспорті потрібно враховувати обставини та виконувати вказівки водія або відповідальних осіб. Продовжувати рух у небезпечну зону, зупинятися на мостах і поблизу об’єктів критичної інфраструктури не варто. За можливості транспорт залишають у безпечному місці та прямують до укриття.
Окремо Парфілов наголошує на заборонах, які часто ігнорують. Під час повітряної загрози не можна виходити на балкон, стояти біля вікон, спостерігати за безпілотниками чи роботою протиповітряної оборони. Також заборонено фотографувати або знімати на відео роботу ППО й місця влучань у режимі реального часу та поширювати такі матеріали.
«Одна з найнебезпечніших помилок – вважати, що після першого вибуху або короткої паузи загроза минула. Під час комбінованих атак різні засоби ураження можуть застосовуватися послідовно. Не потрібно перевіряти, що відбувається надворі, або знімати наслідки обстрілу. Дочекайтеся офіційного відбою тривоги та дотримуйтеся повідомлень екстрених служб», – застерігає директор департаменту.
Щоб не гаяти час, він радить заздалегідь зібрати «екстрений рюкзак». До нього входять документи та їхні копії, питна вода, необхідні ліки, базова аптечка, ліхтарик, заряджений павербанк, засоби гігієни, сезонний одяг та інші речі відповідно до потреб родини. Документи й важливі контакти бажано мати і в електронному вигляді, телефони та павербанки — регулярно заряджати, а ліки — перевіряти на наявність і термін придатності.
Домашня аптечка має містити засоби для базової першої допомоги: стерильні перев’язувальні матеріали, бинти, пластирі, антисептики для обробки шкіри, турнікет і кровоспинні засоби, одноразові рукавички. Ліки для постійного застосування зберігають згідно з рекомендаціями та мають у запасі в обсязі, погодженому з лікарем. Якщо в родині є маленькі діти, люди старшого віку, люди з інвалідністю або домашні тварини, підготовка має враховувати їхні потреби — документи, ліки, харчування, воду, засоби догляду та речі для перебування в укритті.
Перед виходом з дому, якщо дозволяє ситуація, потрібно перекрити газ і воду та вимкнути електроприлади, які безпечно від’єднати від живлення. Затримуватися заради побутових справ, коли час іти в укриття, не варто.
Після обстрілу небезпеку становлять нерозірвані боєприпаси та уламки ракет і безпілотників: вони можуть залишатися вибухонебезпечними, навіть якщо зовні здаються пошкодженими або нерухомими. Якщо будівля зазнала значних пошкоджень, чути тріск конструкцій, відчувається запах газу або виникла пожежа, треба залишити небезпечну зону — за умови, що шлях виходу безпечний, — і повідомити екстрені служби.
«Якщо ви побачили підозрілий предмет, уламок ракети чи безпілотника, не підходьте до нього, не торкайтеся та не намагайтеся перемістити. Відійдіть на безпечну відстань і повідомте відповідні служби. Так само не слід самостійно повертатися до пошкоджених будівель: їхній стан мають оцінити фахівці», – наголошує Парфілов.
У надзвичайній ситуації слід телефонувати за номерами: 101 — рятувальники ДСНС, 102 — поліція, 103 — екстрена медична допомога, 112 — єдиний номер екстреної допомоги, де він доступний. Важливі контакти варто зберегти заздалегідь і стежити за офіційними повідомленнями про наслідки атаки.
Пошкодження критичної інфраструктури здатні спричиняти перебої з електропостачанням, водою, теплом, мобільним зв’язком та інтернетом. У таких випадках Парфілов радить перевіряти повідомлення міських служб і постачальників послуг, щоб дізнатися про причини відключення, рекомендації для мешканців та орієнтовний порядок відновлення постачання.
«На випадок тривалої відсутності послуг варто мати запас питної води, заряджені павербанки, ліхтарик, теплий одяг та необхідні ліки. Не можна використовувати генератори, мангали чи інші прилади з відкритим полум’ям у житлових приміщеннях або місцях із недостатньою вентиляцією через небезпеку отруєння чадним газом і пожежі», – розповідає він.
Якщо комунальні послуги не повертаються тривалий час і виникає потреба в іншому місці перебування, вінничани можуть скористатися Пунктами незламності. Перед відвідуванням слід перевірити актуальні адреси, графік роботи та перелік доступних послуг в офіційних джерелах, зокрема на мапі в застосунку «МІСТО».
