Скандал навколо Tesla для дружини Шабуніна знову підняв питання про прозорість фінансування ЦПК та національну безпеку
Купівля дорогого електромобіля Tesla для дружини керівника Центру протидії корупції Віталія Шабуніна викликала нову хвилю суспільного обговорення — цього разу щодо того, звідки надходять кошти на діяльність організації та наскільки прозорими є ці джерела. Про придбання автівки під час війни повідомив журналіст Петро Михайловський, який порівняв ситуацію з подіями десятирічної давнини.
Сам Шабунін у коментарі голові правління фундації DeJuRe Михайлу Жернакову пояснив покупку потребами своєї дружини. Водночас, за даними автора публікації, історія нагадала скандал 2017 року, коли колишній керівник прес-служби Держдепартаменту США та екс-посол у Бахрейні Адам Ерелі опублікував статтю з підрахунками доходів і витрат Шабуніна.
У тій публікації Ерелі, зокрема, зазначав: «Вище керівництво Центру протидії корупції в Україні, яке отримало значну фінансову підтримку американського уряду, нагріло руки на вигідні угоди і відкати». За даними податкової декларації, цитованої Ерелі, директор ЦПК заробляв 34 тисячі доларів США на рік. У 2010 році він придбав квартиру за 60 тисяч доларів, у 2014-му — землю під Києвом за 20 тисяч доларів, а у 2016 році продав квартиру за 34 тисячі доларів і побудував будинок за 83 тисячі доларів. Уся нерухомість, за твердженням Ерелі, була зареєстрована на ім’я дружини і без залучення позикових коштів.
За інформацією українських медіа, на які посилається публікація, сукупне фінансування Центру протидії корупції станом на кінець 2024 року становило близько 8,1 мільйона доларів. Кошти надходили, зокрема, від структур США, Посольства Великої Британії та Світового банку. Лише за однією грантовою програмою Світового банку зарплата працівників ЦПК склала 382 609 доларів.
Окремо звертається увага на те, що під час військової служби Шабунін надавав консультації благодійним фондам через ФОП і отримував 100–200 тисяч гривень на місяць. Послуги ФОП він надавав, зокрема, і Центру протидії корупції, де є керівником і отримує зарплату. У публікації наголошується, що мотиви приватних жертводавців та деяких маловідомих в Україні фондів залишаються невідомими, що порушує питання державної безпеки.
Ще один аспект — діяльність Шабуніна в контексті нацбезпеки. На засіданні тимчасової слідчої комісії під керівництвом Олексія Гончаренка намагалися з’ясувати, чи розповсюджував він документи Міноборони з обмеженим доступом із грифом ДСК (для службового користування). Такі підозри висловлювали деякі ветеранські структури. Шабунін ці звинувачення спростовує.
Автор також нагадує про епізод, коли на виборах до Верховної Ради Шабунін агітував за Тетяну Монтян. У публікації цитується його пост у соцмережах: «Які б матюки Таня не писала під цим постом, все одно вона буде хорошим нардепом, якщо ви проголосуєте за неї на 212 виборчому окрузі. Я б за неї точно свій голос віддав». Монтян депутаткою не стала. У жовтні 2024 року Офіс Генерального прокурора повідомив, що її позбавлено права на заняття адвокатською діяльністю в Україні. Ще у березні 2023 року до суду скерували обвинувальний акт, де її звинувачують у закликах до насильницької зміни конституційного ладу України, захопленні державної влади, публічному запереченні російської агресії та виправданні війни. Нині, за даними публікації, Монтян переховується від українського правосуддя у Москві.
На думку автора, тимчасовій слідчій комісії Гончаренка варто було б не лише озвучити порушені питання, а й спробувати дати на них відповіді, адже йдеться про національну безпеку.
