Я керуюсь здоровим глуздом. Відколи ввели карантин, два рази на тиждень я пішки ходила на Урожай. Овочі, фрукти, зелень, сухофрукти. Це те, за чим я готова була йти півгодини до ринку, аби НА ПОВІТРІ, а не в тісному супермаркеті, купити свіже і нормальне., – пише у соціальній мережі вінничанка Оксана Поліщук. – Так, у жінок, в яких я купувала цю зелень роками, свіжу і пишну, а не засохле «нещастя» із супермаркету. Ніяких людей біля продавців, ніякої штовханини і контакту ринку ближче двох метрів. М‘ясо я на не купувала – лише в магазині біля дому. До того ж, на Урожаї я не бачила жодного продавця домашнього «творогу», сметани, солінь, відколи ввели обмеження на ці продукти. І да, мені комфортніше було, аби кіло картоплі чи огірків набрала мені жіночка з мішка своєю рукою В РУКАВИЦЯХ, а не порпатися в кошику з редискою в супермаркеті, де до мене вже попорпалося 100500 людей, і прямо на моїх очах порпалася жіночка БЕЗ РУКВИЦЬ! Тепер до головного: в жодному з вінницьких супермаркетів типу грош, сільпо чи атб, я не бачила за цей час нормального асортименту зелені, дійсно свіжих фруктів та овочів – велика рідкість. Привозять хз що. В гроші сьогодні така біда, як місяць нічого не завозили: засохлі, напівзгнивші лимони, хренова картопля, із зелені – одна руккола, сухофрукти – хз коли запаковані і на вигляд такі, шо плакати хочеться. І да, черга з 12 людей на одну працюючу касу. Можна не казати, що півтораметрової дистанції дотримувалася лише я, за що невдоволені покупці люто глипали на мене очиськами з-під масок на підборідді, да? Гречно дякую тим чудовим людям, завдяки яким тепер весь люд ломанеться в маркети стояти в тісних чергах, порпатися в одних кошиках з овочами, перебирати далеко не завжди свіжу зелень і фиркати на людей, які чомусь вперто стоять на півтораметровій дистанції, створюючи їм проблеми. Дякую!

Автор: Роман Ковальський