Дідусь Михайло — рухливий, невисокий, худенький. В охайному будинку він живе із сином Юрієм, якому більше 60-ти, і з 34-річним онуком Мішею. А самому Михайлові Ксенофонтовичу Франишину 6 червня цього року виповниться 96!

– Він на диво активний, тримає кролів, домашню птицю. Обробляє 5 соток городу. Багато років сушить груші, яблука. На велосипеді возить з лісу дрючки, рубає їх і палить сушарку. А якось я через паркан почув, як він гарно співає, працюючи на городі. За статистикою, середній вік чоловіків в Україні 66 років. Може, на довголіття діда Михайла впливає відсутність жінок у домі? — пожартував Микола Оніщенко, житель Гнівані.

А якщо серйозно, то Михайла Ксенофонтовича, без сумніву, загартували важкі випробування, які випали на його долю. Довелось йому жити у непрості часи. Ветеран згадував про Голодомор у 33-му, як тоді воші людей заїдали, як діти гризли зелені яблука, траву калачики, цвіт акації. Дев’ятнадцятилітнім прийняв перший кривавий бій з фашистами на 3-му Українському фронті. Воював у Румунії, Угорщині, Австрії. Нагороджений орденом, медалями. У 1945-му дивом повернувся із завдання, в якому із дванадцяти бійців живими залишилось лиш троє! Довго борсався між життям і смертю у військовому госпіталі, але судилося йому вижити і вернутись у рідні Гришівці на Тиврівщині.

А тут голод у 47-му, всього 200 г хліба давали на трудодень! Та він роботи не боявся. У повоєнному 1950-му Михайло поїхав аж у Сталінград. І там сім років відпрацював на металургійному комбінаті.

Сьогодні Михайло Франишин ні про що не шкодує. Хіба що про смерть любої дружини Марії. У Гнівані він трудився на гранітному кар’єрі, пізніше — на заводі спецзалізобетону. Заробив більше

50-ти років трудового стажу.

Нині – на заслуженому відпочинку. Як інвалід Другої світової війни 1 гр. отримує пристойну пенсію, має пільги.

– Та мені багато не треба! — каже Михайло Ксенофонтович. — Харчуюсь в основному овочами і фруктами, із жирів вживаю тільки олію. Від м’яса, сала, ковбаси відмовився, бо дуже тиск піднімається.

Ветеран чекає 9 Травня — славної 75-ї річниці Перемоги над нацизмом. Розповідає молоді про воєнне лихоліття, адже мало його побратимів залишилось серед живих.

Автор: Ірина Зонова