Як покращити сприйняття та розуміння потреб людей із порушенням зору
Упродовж понад 20 років Вінниця системно розвиває міський простір, роблячи його зручним і доступним для кожного мешканця. При цьому особливу увагу приділяють не лише технічним нормам, а й розумінню потреб людей із різними можливостями. 15 жовтня, до Дня білої тростини, у місті провели практичний захід для фахівців, залучених до формування інклюзивного простору, щоб допомогти їм краще усвідомити щоденні виклики людей із порушенням зору.
Організаторами виступили департамент відновлення та розвитку Вінницької міської ради спільно з Вінницьким міжрегіональним центром реабілітації «Поділля». Мета ініціативи – не лише говорити про безбар’єрність, а й дати можливість фахівцям відчути на практиці, з якими викликами щодня стикаються незрячі люди.
Під час заходу представники департаментів архітектури, капітального будівництва та архітектурно-будівельного контролю поспілкувалися з колегами за напрямком, дізналися про історію розвитку безбар’єрності у Вінниці та обговорили питання доступності з людьми з порушеннями зору. Наприкінці всі охочі мали змогу випробувати, як пересуваються вулицями люди з білою тростиною, навчитися орієнтуватися на дотик та розпізнавати тактильні елементи.
Під час заходу Андрій Очеретний, заступник Вінницького міського голови, наголосив на системній роботі міської влади щодо створення безбар’єрного простору та турботи про всі верстви населення.
«Робота, яку спільно робить вся наша команда, спрямована на поліпшення умов для всіх категорій людей. Наші зусилля спрямовані на створення доступного середовища для всіх верств населення, тож ми продовжуємо працювати над маршрутом без бар’єрів, а проєкти 2025–2026 років враховують запити тих, хто потребує особливої уваги. Кінцевий результат має бути зрозумілим і зручним для людей», – каже Андрій Очеретний.
Як він зазначив, Вінниця вже дев’ять років поспіль залишається найкомфортнішим містом в Україні, й міська влада продовжує працювати над тим, щоб підтримувати цей статус, враховуючи інтереси кожного мешканця. Він також нагадав, що діяльність громади розділена за трьома пріоритетами – безпека та оборона, стійкість та турбота.
За словами Ольги Ремешевської, директорки департаменту відновлення та розвитку Вінницької міської ради, системна робота над створенням безбар’єрного середовища у громаді триває вже понад два десятиліття, яка розпочалася із затвердження програми «Вінниця зручна для всіх» за ініціативи тодішнього міського голови Володимира Гройсмана. Саме з громадських ініціатив розпочалося впровадження перших сервісів для людей з інвалідністю, а сьогодні місто має комплексну політику інклюзивності.
«У 2002 році в нашій громаді активна вінничанка Раїса Панасюк звернулася до тодішнього міського голови з проханням забезпечити можливість людям на кріслах колісних вільно пересуватись містом – відвідувати лікарні, аптеки, установи. Тоді ці слова стали поштовхом до створення служби перевезення та служби супроводу людей з інвалідністю. Саме ці кроки дали змогу зрушити ситуацію з місця і започаткували напрямок, який ми розвиваємо й сьогодні», – розповіла Ольга Ремешевська.
Вона додала, наразі за кошти громади у співфінансуванні з обласним та державним бюджетами триває реалізація – облаштування безбар’єрного маршруту завдовжки 12 км в межах пілотного проєкту Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури «Рух без бар’єрів», ініційованого першою леді Оленою Зеленською. Він сполучає будинок, де мешкає ветеран російсько-української війни з інвалідністю (вул. С. Зулінського, 49), із середмістям Вінниці. Наразі понад 60% міського транспорту є інклюзивним, а кожен новий проєкт у місті розробляється з урахуванням потреб маломобільних груп населення.
Водночас важливо не лише створювати фізичну доступність, а й забезпечити умови, у яких люди з порушенням зору зможуть жити повноцінно, навчатися, працювати та почуватися незалежними.
За словами Романа Штогрина, директора Вінницького міжрегіонального центру реабілітації «Поділля», сьогодні важливо не лише звертати увагу на проблеми людей із порушенням зору, а й створювати для них умови, у яких вони зможуть жити повноцінно, навчатися, працювати та почуватися незалежними.
«Ключова проблема людей, які втрачають зір, – це ізоляція. Ми маємо допомогти їм не залишатися в чотирьох стінах, навчити користуватися білою тростиною, опанувати побутові навички й стати максимально незалежними», – зазначив Роман Штогрин.
Фахівці, які працюють у напрямку безбар’єрності, зазначають, що на практиці часто можна бачити, як елементи, що мали б допомагати людям із порушеннями зору орієнтуватися, використовують радше як декоративні деталі або інструмент реклами. Вони виглядають ефектно на фотографіях, але не завжди виконують свою основну функцію – полегшувати пересування та забезпечувати безпеку.
Максим Кравчук, головний експерт з просторового планування КП «Агенція просторового розвитку» Вінницької міської ради, зауважив, що іноді тактильну навігацію використовують не за призначенням. Наприклад, на аптеках чи інших об’єктах можна побачити різноманітні наклейки та плитки, які ефектно виглядають, але на практиці не допомагають орієнтуватися.
Він підкреслив, що головне завдання проєктувальників – робити простір таким, щоб тактильна навігація реально працювала для людей із порушенням зору.
Під час заходу учасники також мали змогу почути реальні історії людей, для яких біла тростина є невіддільною частиною щоденного життя. Вони поділилися власним досвідом користування цим засобом та розповіли, як важливо створювати безпечне та доступне міське середовище.
«Біла тростина – це не просто допоміжний засіб, а символ самостійності та впевненості. Вона дарує відчуття безпеки й свободи руху. Для незрячої людини важливо не бути прив’язаною до інших, а мати можливість самостійно орієнтуватися у просторі», – розповіла Світлана, жінка з порушенням зору.
Однією з учасниць, хто вирішив на практиці відчути виклики, з якими стикаються люди з порушенням зору, стала начальниця відділу безбар’єрності департаменту відновлення та розвитку Вінницької міської ради Євгенія Штельмах. Вдягнувши чорну пов’язку на очі та взявши до рук білу тростину, вона пройшла невеликий відрізок пішоходної зони, що є частиною безбар’єрного маршруту, аби відчути на власному досвіді важливість кожної деталі – від фактури плитки до розміщення пандусів.
«День білої тростини у світі відзначають уже 55 років, і ми вирішили провести цей захід саме у практичному форматі, – зазначила Євгенія Штельмах. – Ми запросили фахівців, які проєктують, будують та перевіряють інклюзивні об’єкти, щоб вони змогли не лише прочитати будівельні норми, а й зрозуміти, як вони реально працюють. Коли сам проходиш цим маршрутом із білою тростиною, починаєш усвідомлювати, наскільки важлива кожна деталь – від фактури плитки до розміщення пандусів».
Вона наголосила, що подібні ініціативи дозволяють розробляти міське середовище більш усвідомлено й інтуїтивно, а також формують нову культуру проєктування, у центрі якої – людина з її реальними потребами. За результатами зустрічі домовилися про подальшу співпрацю з Центром реабілітації «Поділля» – наступний етап пройде безпосередньо на їхньому тренувальному майданчику.
Джерело – новини ВМР
