Робота вінницької влади у 2025 році: підсумки та пріоритети
У 2025 році «Турбота» була одним із пріоритетних напрямів розвитку Вінницької громади поряд із «Безпекою та обороною» та «Стійкістю». У межах цього напряму реалізовували соціальні програми для вразливих категорій населення, зокрема сімей загиблих і зниклих безвісти захисників, розвивали ветеранську політику та формували безбар’єрне середовище.
Соціальна та ветеранська політика
«Підсумуємо окремі результати роботи у 2025 році, які стосуються ветеранської політики та підтримки військових та їхніх родин. Основним майданчиком для цієї діяльності є міський ветеранський простір «Побратим». Ми відкрили його минулого року, і цей заклад дуже швидко став місцем, де можна отримати консультацію, підтримку і супровід у розв’язанні тих питань, з якими зустрічаються в цивільному житті воїни та їхні сім’ї», – зазначив міський голова Сергій Моргунов.
Окрім того, у 2025 тривала підтримка 9 громадських організацій ветеранського і військового спрямування. Серед них і Veteran Hub, який з січня 2025 року залишився без фінансування через зупинку програм міжнародної допомоги USAID. З початку 2025 року на цей напрям виділили 10,5 млн грн.
Підтримку з міського бюджету направили для відкриття простору психологічної допомоги правоохоронцям, які пройшли війну, та їхнім сім’ям – «Блакитне небо для України». Проєкт реалізовано за підтримки Нідерландів, Консультативної місії ЄС в Україні та у співпраці з МВС. З бюджету громади спрямували 5 млн грн на облаштування цього простору.
Проєкт «Блакитне небо для України» полягає у створенні системи підтримки ментального здоров’я та психосоціального супроводу. Соціально-психологічний простір містить тренінгову зону для групової роботи, кабінет для індивідуальної та сімейної терапії, зону психоедукації, кабінет для відновлення та релаксації. Там є зручні та сучасні меблі, техніка та матеріали для психологічної роботи.
Торік у громаді запровадили нові програми допомоги захисникам і захисницям, їхнім родинам та вразливим мешканцям. Серед них – 10 тисяч гривень для оборонців, хто перебуває на стаціонарному лікуванні понад 30 діб. Воїн або хтось із членів його сім’ї може звернутись для оформлення цієї допомогти не пізніше ніж за 90 днів після лікування. Таку підтримку отримали торік близько 100 захисників.
Для ветеранів та їхніх сімей запрацювала програма соціальної адаптації. Їм організовують відпочинок, медичну та психологічну реабілітацію в одному з рекреаційних закладів області. Там з родинами працює команда з медпрацівників, психологів та фахівців із соціальної роботи.
Торік у Вінниці запустили муніципальну лінію підтримки «Телефон ветерана». Зателефонувавши за номером 068 752 43 32, військовослужбовці, ветерани, члени їхніх сімей та родин загиблих (померлих) і безвісти зниклих захисників та захисниць можуть отримати консультації від фахівців управління ветеранської політики. Звернення були зафіксовані від 152 оборонців.
Департамент соціальної політики створив «Інформаційний атлас ветерана» — довідник, де зібрані усі послуги, пільги та компенсації. Він вже представлений у Прозорих офісах та ветеранських просторах. а цифрова версія атласу розміщена на сайті Вінницької міської ради – https://surl.li/delois.
У центрі реабілітації «Гармонія» імені Раїси Панасюк у 2025 році ввели нову послугу – соціальний супровід при працевлаштуванні та на робочому місці для людей з інвалідністю. Фахівці закладу допомагають співробітнику адаптуватися на новому місці роботи, а працедавцю – підготувати робоче середовище та місце для прийняття людини з інвалідністю.
Серед нових допомог – виплати родинам, чиє майно постраждало від ворожих обстрілів. Розміри матеріальної допомоги для домогосподарства фіксовані: 25 тисяч гривень – за пошкодження даху (для приватного сектору), 15 тисяч гривень – пошкодження вікон, 10 тисяч гривень – пошкодження вхідних дверей. Загальний розмір не може перевищувати 50 000 грн на один житловий об’єкт.
Безбар’єрність
Безбар’єрність – частина пріоритету «Турбота».
«Продовжили нашу двадцятирічну роботу над поліпшенням доступності громади. Цьогоріч долучилися до пілотного проєкту «Рух без бар’єрів». Робимо 12 км міського простору зручним для кожного», – зауважив Сергій Моргунов.
Формування безбар’єрного середовища у Вінниці почалося з 2006 року, коли за ініціативи тодішнього міського голови Володимира Гройсмана та Раїси Панасюк була створена програма «Вінниця зручна для всіх». З початком війни ця робота посилилася.
Зокрема, тривала робота з адаптації громадського транспорту до вимог доступності. Наразі 70% вінницького транспорту є зручними для маломобільних пасажирів.
У 2025 році Вінниця приєдналися до флагманського проєкту «Рух без бар’єрів» першої леді Олени Зеленської. У місті реалізують перший комплексний маршрут, протяжність якого складає 12 км. У межах цього шляху відбудеться облаштування елементів доступності. Стартовою точкою маршруту у Вінниці стала багатоповерхівка на вул. Зулінського, де на прохання ветерана Вінницька міська рада встановила ліфт. У центрі міста маршрут охоплює ключові вулиці: Соборну, Театральну, Магістратську, Оводова та Артинова. Загалом безбар’єрний маршрут передбачає 24 проєкти.
Минулоріч вже було зроблено: інноваційний ліфт, 6 зупинок, 6 пандусів та підйомників, 5 кілометрів вуличної мережі, 1 регульований пішохідний перехід. Загалом передбачено реалізувати 24 проєкти, щоб зробити місто зручним для маломобільних жителів, зокрема людей з інвалідністю.
Діти
Пріоритет «Турбота» охоплює підтримку і наймолодших вінничан. Бо, попри війну та стреси, діти мають право на дитинство.
Для відпочинку і морального розвантаження дітей торік організували роботу літніх пришкільних таборів, де відпочили 4 700 школярів.
Крім того, команда Міжрегіонального координаційного гуманітарного штабу щомісяця організовує для дітей різні заходи для відпочинку. Це походи в кіно, зоопарк, до розважальних центрів. Торік ними було охоплено більше тисячі дітей. А від початку повномасштабного вторгнення – близько 5-ти тисяч.
За підтримки міжнародних партнерів та міст-побратимів півтори сотні дітей із родин загиблих, зниклих безвісти та полонених воїнів побували за кордоном – у Карлсруе, Нансі, Мюнстері і Кельце. Там для них організували насичену програму відпочинку з екскурсіями та знайомством з місцевими традиціями.
Пам’ять
У 2025 році у Вінницькій громаді продовжили формування культури пам’яті.
«Окремо працювали над тим, щоб пам’ять про полеглих Захисників була живою й присутньою в міському просторі», – зауважив Сергій Моргунов.
Зокрема, запровадили нову традицію – вручення почесної відзнаки матерям полеглих воїнів «Мати Героя / Героїні». Цю ініціативу запропонувала Рада родин загиблих воїнів та її голова Вікторія Колмикова.
Почесні знаки за минулий рік отримали 76 матерів полеглих оборонців. Упродовж наступних двох років планується вручити відзнаку всім матерям громади, які втратили на війні дітей.
Також продовжили встановлювати пам’ятні знаки на території навчальних закладів. Торік відкрили таких 18 меморіальних об’єктів.
У 2025 році підняли Прапор надії. Це ініціатива на підтримку родин полонених і зниклих безвісти захисників України та нагадування мешканцям громади про долю цих воїнів. Чорно-білий стяг встановили на Площі Тараса Шевченка, біля пам’ятного знаку Небесній Сотні та загиблим героям російсько-української війни поруч із державним прапором.
Також торік створили сайт «Пам’ятаємо Героїв» з біографією полеглих воїнів, а також сервіс для пошуку місця поховання загиблих воїнів https://rip.vmr.gov.ua/.
«Усі ці рішення були реалізовані з людьми і для людей. Цю роботу продовжуємо і надалі», – підсумував Сергій Моргунов.
Джерело – новини ВМР
