У 2026 році у Вінниці триватиме адаптація інфраструктури для маломобільних груп населення
Безбар’єрність — це системний підхід до розвитку міста, що забезпечує людям можливість вільно пересуватися, працювати, навчатися та отримувати послуги без перешкод і сторонньої допомоги.
У Вінниці цей напрям розвивають уже понад два десятиліття. Ще у 2000-х роках за ініціативи тодішнього міського голови Володимира Гройсмана та Раїси Панасюк була започаткована програма «Вінниця зручна для всіх». Документ передбачав комплексні зміни — від модернізації громадського транспорту й адаптації будівель до облаштування доступних пішохідних маршрутів і вдосконалення вулично-дорожньої інфраструктури.
Про ключові завдання на 2026 рік у сфері безбар’єрності поінформувала директорка департаменту відновлення та розвитку Вінницької міської ради Ольга Ремешевська.
За її словами, у пріоритеті цього року — підвищення безпеки та доступності міських маршрутів, якими щодня користуються мешканці громади.
«У 2026 році основна робота буде зосереджена на вулиці Хмельницьке шосе та вулиці Келецькій. Також плануємо завершити роботи, розпочаті торік у центральній частині міста», – повідомила Ольга Ремешевська.
Водночас працюватимуть й над розвитком транспортної інфраструктури. Йдеться не лише про оновлення рухомого складу, а й про створення доступних умов на зупинках.
Наразі близько 70% громадського транспорту Вінниці є доступними: це більшість тролейбусів і всі автобуси з низькою підлогою, якими можуть користуватися маломобільні пасажири без сторонньої допомоги. Водночас місто послідовно працює над підвищенням доступності трамваїв: торік на один з маршрутів у тестовому режимі вийшов цюрихський вагон із низькопідлоговою секцією, виготовленою спільно зі швейцарськими партнерами, і це рішення планують масштабувати на інші вагони Tram 2000.
«У 2025 році ми реалізували першу експериментальну середню низькопідлогову секцію в трамваї, що дозволяє маломобільним пасажирам безперешкодно потрапляти до салону. Наступний крок — масштабування цього рішення та паралельна робота із зупинками, адже доступність має забезпечуватися комплексно», — пояснила вона.
Водночас команда міської ради продовжує роботу і з житловим сектором. Торік у місті створили безбар’єрні простори у восьми будинках, встановили 13 пандусів біля входів в під’їзди, облаштували два інклюзивні ліфти на запит вінничан. До слова, практичним прикладом такої взаємодії став пілотний проєкт із встановлення двостороннього ліфта в одному з багатоквартирних будинків на вулиці Зулінського. Його реалізували на запит ветерана Олексій Юрчалов, який після поранення користується кріслом колісним.
«Типове планування будинку не дозволяло людині самостійно виходити з помешкання. Інженери напрацювали рішення, яке вдалося реалізувати й ми маємо позитивний результат, тому продовжимо встановлення таких ліфтів і надалі. Також працюємо з управляючими компаніями та головами ОСББ у будинках, де є запит на облаштування пандусів чи підйомників», – підсумувала вона.
Власне, важливою складовою кожного реалізованого рішення є активний та прозорий діалог з громадськістю. Ольга Ремешевська додає, що всі ініціативи у сфері безбар’єрності напрацьовують у взаємодії з безпосередніми користувачами інфраструктури, зокрема – маломобільними.
«Ми дотримуємося принципу: нічого не робити для маломобільних груп без їхньої участі. Представники громадських організацій, зокрема наші колеги з ГО “Гармонія” долучаються до виявлення бар’єрів, обговорення рішень та тестування вже виконаних робіт. Це дуже сильно впливає на якість роботи та її ефективність», – переконана Ольга Ремешевська.
За її словами, подальша робота здійснюватиметься відповідно до напрямків, визначених Національна стратегія зі створення безбар’єрного простору в Україні.
«Планів на 2026 рік багато й ми будемо продовжувати роботу, орієнтуючись на шість напрямів, визначених на державному рівні: фізичну, цифрову, суспільну й громадянську, освітню, інформаційну та економічну доступність. Вони залишаються для нас базовими орієнтирами», – резюмувала Ольга Ремешевська.
Джерело – новини ВМР
