У Вінниці попрощалися з полеглим десантником Ігорем Ткаченком
Сьогодні, 18 серпня, Вінницька громада віддала останні почесті захиснику України Ігорю Ткаченку з позивним «Джоні». Воїну назавжди залишилося 33 роки.
Життя бійця обірвалося 28 червня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу селища Новоселівське Сватівського району Луганської області. Службу у Збройних силах України чоловік розпочав у квітні 2024 року: опанувавши спеціальність помічника гранатометника, він самовіддано захищав рідну землю у складі 77-ї окремої аеромобільної Наддніпрянської бригади Десантно-штурмових військ.
Як згадують рідні, свій вибір стати на захист держави Ігор зробив ще на початку повномасштабного вторгнення. Попри близькість кордону, він не мав жодного бажання залишати Україну, натомість приєднався до місцевої територіальної оборони та рвався на передову.
Дружина загиблого Ірина розповідає, що чоловік не ховався й не ухилявся від виконання військового обов’язку. Обачності йому додавала лише турбота про сім’ю, адже дружина з донькою на той час перебували далеко від дому та підтримки рідних. Проте, щойно надійшла повістка, Ігор без вагань приєднався до війська.
Ігор Володимирович Ткаченко народився 9 листопада 1990 року у Вінниці. Після закінчення школи №23 він здобув вищу освіту в Ірпінській академії, що є підрозділом Державного податкового університету. Спершу працював у торговельній сфері рідного міста, згодом переїхав до Львова, де започаткував власний бізнес і проживав із родиною. Разом із дружиною виховував доньку, а вже під час повномасштабної війни у подружжя народився син.
За словами Ірини, Ігор мав веселу вдачу і був душею компанії, його цінували за справедливість та принциповість — якщо бачив, що когось кривдять, одразу ставав на захист слабших. За залізною витримкою ховалося ніжне і любляче серце, яке воїн повністю присвячував родині: він оберігав близьких від усього і дбав про їхній добробут. Чоловік мріяв придбати для сім’ї будиночок у селі, аби жити у спокої, ходити з донькою та сином на риболовлю, спілкуватися з батьками й молодшим братом.
Церемонія прощання з Ігорем Ткаченком розпочалася об 11:00 на вул. А. Первозванного, 26, та о 12:00 у Спасо-Преображенському кафедральному соборі. Поховали воїна о 13:00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.
Вінницька громада висловлює щирі співчуття рідним та близьким загиблого. Вічна пам’ять і шана полеглим Захисникам України!
