9 вересня Вінницька громада попрощається зі старшим солдатом Олександром Моісєєвим
У середу, 9 вересня, Вінниця віддасть останню шану старшому солдату Олександру Моісєєву, який воював під позивним «Мося». Захисник став до лав Збройних сил України напередодні повномасштабного російського вторгнення, а його життя обірвалося в бою ще влітку 2022 року.
Олександр Олександрович підписав контракт із 59-ю окремою мотопіхотною бригадою імені Якова Гандзюка за місяць до початку великої війни. Служив він на посаді старшого солдата та старшого радіотелефоніста лінійної структури взводу управління реактивної артилерійської батареї, стримуючи натиск ворога на Херсонському напрямку. Згодом військовий перейшов до 57-ї окремої мотопіхотної бригади імені кошового отамана Костя Гордієнка, де виконував обов’язки гранатометника й боронив Луганщину. 23 червня 2022 року боєць загинув поблизу селища Вовчоярівка Сєвєродонецького району. Йому навіки залишився 31 рік.
«Олександр свідомо обрав шлях воїна. Він чітко усвідомлював, що ворог не жартує і масштабного вторгнення не уникнути, – розповідає дружина полеглого Героя Наталія. – Мій чоловік ніколи не ховався від труднощів. Попри смертельну небезпеку, свобода Батьківщини завжди була для нього вищою за власний спокій. Він ішов туди, де найважче, керуючись синівським обов’язком. Виконував його з надзвичайною відповідальністю – заради світлого майбутнього України та мирного неба для наших дітей…»
Уродженець Вінниці Олександр Моісєєв народився 12 листопада 1990 року. Після здобуття базової освіти у школі №10 він навчався у Буковинському ліцеї-інтернаті з посиленою військово-фізичною підготовкою, а згодом із честю відслужив строкову службу у спецпідрозділі «Ягуар». Вищу освіту чоловік здобув у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського за спеціальністю «Фізична культура і спорт». У мирному житті він працював у сфері перероблення металевих відходів, був люблячим чоловіком і батьком – разом із дружиною подружжя виховувало сина, якому нині п’ять років.
«Олександр був людяним, добрим, щирим і надзвичайно справедливим. Усі ці якості поєднувалися у нього з великою вимогливістю до самого себе, – ділиться спогадами батько полеглого Захисника Олександр. – Син у всьому прагнув бути найкращим. Його добре знали у світі веслувального слалому, де він виборов високе звання кандидата у майстри спорту України. Про такого сина можна лише мріяти. Я неймовірно пишався його спортивними успіхами й тим, якою людиною він виріс. Сашко безмежно любив свою родину, якій назавжди віддав серце, а все своє життя присвятив синові…»
Церемонія прощання із Захисником розпочнеться о 10:00 у Спасо-Преображенському кафедральному соборі, а об 11:00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища відбудеться чин поховання. Громада висловлює щирі співчуття рідним та близьким Героя. Вічна пам’ять і шана полеглим Захисникам України!
