У Вінниці місцеві жителі власним коштом облаштували укриття. На черзі «офіційне оформлення»
Законодавчо доволі чітко визначено, що саме може вважатися «бомбосховищем» і «найлегшим укриттям». Відповідатиме за стан об’єктів має власник, а контролюватиме ДСНС. У Вінниці ще до повномасштабної війни управлінські компанії та ОСББ закликали створювати такі місця та навіть спростили процедуру за прийняття юридичної бази на рівні держави. Ініціаторами можуть бути і жителі міста. Ще на початку повномасштабної війни мешканці трьох вінницьких багатоповерхівок «самоорганізувались» і облаштували укриття для кількох своїх будинків у підвальному приміщенні колишнього ЖЕКу. Проте нині людей хвилює, аби його не відібрали.
«З 24 лютого ми із дітьми та сусідами під час повітряної тривоги ходили у підвал школи, яка неподалік. Через кілька днів там вже збирались сотні людей. Навіть дихати було складно. Тоді і пригадали, що поруч є «жеківський» підвал. Зібралися мешканці навколишніх будинків і стали вимагати його відкрити. Відкрили… Звідти довелось вивезти кілька вантажівок різного сміття», – згадує вінничанка Альона.
Також облаштували місце, де можна випити воду, заварити каву чи чай. До речі, за зібрані кошти люди зробили запас питної води та цукру. Є навіть імпровізована вбиральня – за ковдрою.
«Перші тижні в укритті збиралось до сотні людей, хоча вмістити приміщення може й більше. Аби діти не нудьгували, вони малювали. Стіни укриття вже розписані патріотичними написами та малюнками. Тому можна вважати, що укриття перетворювалось на невеличний культурний центр мікрорайону під час тривог», – зазначає місцевий мешканець Ігор.
Так, з часом відвідувачів укриття поменшало. Більшість людей нехтують безпекою, особливо поки ракети минали повз Вінницю. Проте трагедія 14 липня змінила ставлення. Мешканці навіть збентежені тим, що до війни це приміщення передбачалось продавати на аукціоні, і хвилюються, що залишаться без укриття.
Фактично містяни пішли «буквою закону». У Кодексі Цивільного визначено, що піклуватись за будь-яких укриттям має власник. Якщо приміщення на балансі комунальної управлінської компанії, приватної структури чи ОСББ, то облаштування здійснюється, скажімо, коштом підприємства, яке потім витрати «вкладає» у свої послуги мешканцям. Як альтернатива, люди самі збирають гроші. Тобто у будь-якому разі ініціатива йде «знизу».
Пункт 8 статті 32 Кодексу Цивільного захисту
«Утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється суб’єктами господарювання, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів».
Чи можуть вже облаштоване під укриття приміщення продати нехай навіть не сьогодні, але згодом? Теоретично. Потрібні певні «запобіжні заходи».
За словами директора департаменту цивільного захисту Вінницької міськради Олега Парфілова, хвилювання зайві. Ще 9 лютого на рівні міста комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій визначила для укриттів подібні приміщення, які мали б облаштувати керівники управлінських компаній та голови правління ОСББ. На сьогодні законодавчо вони не передбачені. Більш того, те, що вказується у Кодексі цивільного захисту – бомбосховища та найлегші укриття – побудувати дорого, як і відновити. Тому на рівні Вінниці вирішили спростити процедуру створення таких місць і додатково погодити утворення «укриттів» до законодавчого врегулювання цього питання.
«Чудово, якщо у такому приміщенні є вогнегасник, лопата, радіоприймач із запасним елементом живлення. Щоб люди не хвилювались, вони можуть звернутися з колективним листом до ім’я мера, в якому вказати прохання залишити облаштоване власноруч укриття у комунальній власності, додати кілька світлин, і їм ще подякують за виконану роботу. Звісно, ніхто не буде продавати приміщення», – пояснив О.Парфілов.
На його думку, така ініціатива вінничан має бути підтримана. До того ж люди краще знають, де зручніше облаштовувати укриття, хоча управлінські компанії та керівники ОСББ мають не лише допомагати, а бути в авангарді їх створення.
