«Я дуже вдячний Вінниці та вінничанам за те, що нас прийняли»: історія підприємця з Донеччини, який релокував свій бізнес
«З Вінницею я знайомий вже досить давно, – каже Олександр. – Саме у Вінниці ми закуповували матеріали для нашої клініки у Констянтинівці. Тому, коли настав час приймати рішення, обрали Вінницю».
Що таке ставати на ноги з «нуля» подружжя Золотенків знає не з чуток, адже вже вдруге через війну було змушене залишити рідну домівку. Вперше, що таке «рускій мір» Марина та Олександр побачили у Горлівці 2014 року. Тоді родина поспіхом евакуювалася до Бахмута, а згодом і до Константинівки.
«Я пам’ятаю як ми під шквальними обстрілами виїжджала з Горлівки, – розповідає Олександр. – Ми взяли лише сумку з особистими речами і маленьке кошеня, яке до нас прибилось. Для нас адаптація проходила досить важко. Пройшло немало часу, поки ми знову повернулись до нормального життя».
У Констянтинівці, після важкої адаптації, сім’ї Золотенків вдалось налагодити нове життя. Олександр став директором муніципальної стоматологічної поліклініки та планував розвивати заклад далі. Але 24 лютого війна знову наздогнала подружжя.
«Уже вдруге нам довелось переїздити через війну, – каже Олександр. – Але тут я вже знав як нам потрібно діяти. Уже була обізнаність того, що нам потрібно робити».
6 квітня Олександр разом зі дружиною, племінницею та з молодим колегою приїхав у Вінницю. Тут вони офіційно зареєструвались як ВПО. Олександр відкрив та облаштував власний стоматологічний кабінет.
У майбутньому Олександр планує, за можливості, розширювати бізнес та надавати робочі місця для відповідальних та хороших фахівців. Також чоловік зазначив, що і по закінченні війни розвиватиме свою справу у Вінниці.
«Я дуже вдячний Вінниці та вінничанам за те, що нас прийняли, – каже Олександр. – Мені подобається це місто, тому що тут все обдумано, комфортно та красиво. Я з повною впевненість можу сказати, що Вінниця – європейське місто».
