Але на Вінниччині най­біль­ше людей скосив тиф, – ділиться директор Державного архіву Вінницької області Юрій Легун. Які епідемії переживала Вінниччина і Україна, світ і з якими втратами – в нашому інтерв’ю.

На жаль, COVID-19 стрімко прогресує у всьому світі. Хвороба не обирає бідних чи багатих, молодших чи старших. Від неї потерпають всі. Людство визнає, що це найстрашніша хвороба за останні 100 років. Як відомо зі сторінок історії, подібні епідемії вже охоплювали Вінниччину. Людство не знало ліків від жахливих чуми та тифу, іспанки. Інфекції швидко поширювалися, важко перебігали та мали високі показники летальних випадків – смерт­ність. Науковці прогнозують, що на коронавірусну інфекцію захворіє близько 80 % населення. Що про це думає начальник Вінницького обласного архіву Юрій Легун – читайте далі.

– Сьогодні COVID-19 постає як найстрашніша пандемія сторіччя. Чи можна порівнювати чуму та коронавірус, опираючись на історичний досвід людства?

– Природа вірусу одна й та сама. Це епідемії. З архівних даних бачимо, що захворювання чуми в тяжких випадках починається раптово, з потрясаючого ознобу і підвищення температури тіла до 39,5—40°С. З перших годин захворювання хворі відчували сильний головний біль, млявість, запаморочення та біль у м’язах. Симптоми подібні, але, безумовно, наслідки від коронавірусу не такі важкі. В Європі вважається, що до 70% відсотків населення вимерло під час найбільших пошестей чуми, які вже були у світі. Це було катастрофічно — вимирали цілі населені пункти. Сьогодні гострота коронавірусу пов`язана з тим, що ми живемо в інформаційному суспільстві. І вся паніка, яка серед людей, поширюється засобами масової інформації.

– Ви вважаєте, що засоби масової інформації неправильно інформують про поширення коронавірусної інфекції?

– Ми живемо в суспільстві, де втрачені будь-які авторитети. Постмодерністське суспільство. Ми виховані вже так, що, на жаль, не сприймаємо авторитетів сьогодні. Відповідно — чим більше інформації, тим більше паніки.

– Чума забрала тисячі невинних душ. Як пояснити таке масштабне поширення пандемії та яких втрат зазнала Вінниччина?

– Епідемії, як правило, виникають, коли зустрічаються різні світи. Ось, наприклад, спочатку великі переселення народів, а пізніше великі монгольські походи. Маси людей, які прийшли з Азії на наші землі, принесли багато хвороб з собою, а отримали, відповідно, ті, які були у нас. І через 100 років в Європі сталася найбільша хвиля наступу чуми. Основною причиною чуми була антисанітарія, яка панувала доволі довго.

У1770 році лише у одній вінницькій Свято – Покровській парафії (це як сьогодні парафіян однієї церкви) від чуми вимерло 72 душі. Звісно, чума принесла багато втрат, але справжнім жахіттям на Вінниччині став тиф.

– Тиф – це найбільша за смертністю пандемія грипу. З чим пов`язано поширення цієї хвороби на Вінниччині?

– У наших місцях надвражаючою хворобою став тиф, іспанка. Епідемія лютувала на Поділлі, тому що тут панували українські армії. На три види тифу захворіло на цій території взимку 1919 — 20 рр. близько половини цивільного населення і до 90 % вояків і старшин, близько 25 000 з них померло. Епідемія тифу спричинила катастрофу УГА та призвела до значного ослаблення Армії УНР, відповідно, спричинила і поразку українського фронту. Значною частиною серед померлих були вінничани, яких поховали в районі 45-го заводу міста Вінниці.

– Наші землі пережили смертельні пандемії, чи можна вберегтись від корона­вірусу, опираючись на історію наших предків?

– Історія не дає таких пояснень. На мій погляд, головне: дотягнути до літа. Коли прийде тепло, вірус зникне по природній причині — він боїться тепла.

– На Вашу думку, у вінничан є привід для паніки?

– Безумовно, що привід для паніки є. Але зараз ми маємо досвід з Китаєм, який відразу жорстко заблокував поширення цієї хвороби та досягнув успішного результату. Та Італія, яка «прогавила» початок хвороби, а зараз отримала стрімке збіль­шення захворювань, смертей і паніку, яка охопила весь світ.

Софія Копач