Втрата двох воїнів: загиблі Герої повертаються додому
Сергій Баніт добровільно став на захист Батьківщини у перші дні повномасштабного ворожого вторгнення. Воював із позивним «Бандіт» спочатку у лавах 36-ї окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського, а згодом як службовець 8-го окремого батальйону роти охорони був прикомандирований до 129-ї окремої бригади територіальної оборони. Загинув молодший сержант Сергій Баніт під час виконання військового завдання 24 жовтня біля села Степок Сумської області. Життя оборонця обірвалося у 37 років.
З війни на Сергія чекали дружина, двійко дітей, батьки та сестра…
Народився Сергій Баніт 2 лютого 1987 року у Вінниці. Після 26-ї загальноосвітньої середньої школи закінчив Вінницький транспортний коледж. А пізніше здобув також диплом Харківської державної академії залізничного транспорту. Десять років, допоки не започаткував власну справу, працював майстром колії Вінницької дистанції.
«Сергій був різносторонньою особистістю. Мав хист до будь-якої чоловічої справи. Своїми руками разом із батьком він навіть зумів побудувати будинок. Дуже тішився дітьми та пишався своєю сім’єю, – розповідає дружина Героя Анастасія. – Найбільше мріяв про ще одного синочка…Залишив по собі й чимало проєктів, які, на жаль, не встиг реалізувати».
Церемонія прощання із Сергієм Банітом розпочнеться сьогодні о 10:00 за адресою: 4-й проїзд І. Пулюя, 15. Відспівають воїна о 12:00 у церкві, що знаходиться у Вінницьких Хуторах (поблизу лісу).
Поховають Захисника о 13:30 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.
Олександр Ступак мобілізувався до війська цьогоріч улітку. Після бойового вишколу воював на посаді стрільця-снайпера у 77-й окремій аеромобільній бригаді, де отримав позивний «Ангел». Захищав Батьківщину на харківському напрямку війни. В одному із таких боїв поблизу села Берестове Куп’янського району отримав важке вибухове поранення, що виявилося несумісним із життям. Воїн відійшов у вічність 22 жовтня. Йому було 38 років.
Народився Олександр Ступак 17 жовтня 1986 року у Вінниці. Після навчання у 13-й загальноосвітній середній школі здобув робітничий фах у Вищому художньому професійно-технічному училищі №5. У цивільному житті працював на приватному підприємстві з виготовлення тротуарної плитки. Був батьком двох дітей – десяти та восьми років.
«Олександр вирізнявся доброю та веселою вдачею. Легко сходився з людьми, мав багато друзів, яким ніколи не відмовляв у допомозі, – розповідає сестра полеглого воїна Олена. – У наших батьків Олександр був найстаршим із чотирьох дітей. Ми всі рівнялися на нього, завжди йшли за порадою та підтримкою…Він ставився до ближніх із безмежною любов’ю. Був справжнім янголом на землі, а тепер оберігатиме нас із небес».
Церемонія прощання з Олександром Ступаком розпочнеться об 11:00 за адресою: вул. Лебединського, 5. А о 12:00 панахиду за воїном відслужать у стінах Спасо-Преображенського кафедрального собору.
Чин поховання оборонця відбудеться о 13:00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.
Щирі співчуття рідним та близьким. Вічна пам’ять та слава Героям!
Джерело: ВМР
