Що для одного сектора відходи, для іншого — ресурс: Вінницька делегація вивчала у шведському Гельсінгборзі досвід циркулярної економіки
Минулого тижня делегація з Вінниці перебувала з робочим візитом у шведському місті-партнері Гельсінгборзі. Представники муніципалітету оглянули місцеві підприємства та провели переговори про потенційну співпрацю у сферах екології, енергетики, управління водними ресурсами і безпеки дорожнього руху.
Як розповів заступник Вінницького міського голови Роман Фурман, під час поїздки делегати ознайомилися зі шведським досвідом упровадження циркулярної економіки, енергетичної стійкості, поводження з побутовими відходами та організації міської мобільності. Зокрема, вінничани відвідали комунальне підприємство, що збирає і переробляє побутові відходи, а також муніципальну енергетичну компанію. Робота останньої побудована за принципом, що те, що в одному секторі є відходами, в іншому стає ресурсом. Компанія експлуатує мережі централізованого теплопостачання та використовує надлишкове тепло промислових підприємств, тепло установок із переробки відходів, біомасу та тепло зі стічних вод.
Під час візиту вінничани також зустрілися з представниками муніципалітету, відповідальними за водні ресурси й водопостачання, та з фахівцями департаменту інфраструктури і транспорту. За словами Романа Фурмана, Вінниця багато років працює над модернізацією критичної інфраструктури, підвищенням зручності міських просторів та впровадженням екологічних підходів, тому такі зустрічі з провідними фахівцями особливо цінні й допомагають переносити найкращі європейські практики в громаду. Він нагадав, що торік у місті стартував проєкт із роздільного збору вторсировини в житловому секторі, а цьогоріч Вінниця наблизилася до оновлення очисних споруд каналізації з рекуперацією тепла. Поїздка, за його словами, дає змогу поглянути на відходи як на додатковий ресурс для опалення будинків, руху транспорту та виробництва добрив.
Представниця муніципалітету Гельсінгборга розповіла делегації про проєкт системної трансформації управління водними ресурсами. Шведська модель «Одна вода» передбачає перехід від традиційної лінійної схеми «використали воду — очистили — скинули» до циркулярної системи, у якій з водних потоків максимально повертаються ресурси та енергія. Роман Фурман не виключив, що подібні підходи врахують і під час роботи над Водною стратегією Вінниці.
За результатами зустрічі визначено напрями майбутньої співпраці, зокрема щодо подальшого навчання та обміну досвідом. Директор департаменту житлового господарства Олександр Ситник зазначив, що вже сьогодні можна говорити про посилення просвітницької роботи в частині екологічної освіти школярів. У Швеції навчання з питань сортування, повторного використання та мінімізації відходів інтегроване в шкільний освітній процес і адаптоване до різних вікових груп: воно поєднує теоретичні заняття з практичним відвідуванням об’єктів системи управління відходами. Такий підхід, на його думку, можна застосувати у Вінниці для формування сталої культури поводження з відходами серед дітей, а через них — поширювати відповідні практики в сім’ях.
Ще одна практика, з якою ознайомилася делегація, — повторне використання будівельних матеріалів. У мережі шведських центрів управління відходами створені спеціальні зони, куди мешканці можуть безкоштовно передати матеріали, що залишилися після будівництва чи ремонту, але ще придатні для використання. Інші ж відвідувачі можуть забрати необхідне: наприклад, кілька плиток, рештки шпаклівки чи цементу, деревину тощо. Так речі, які для однієї людини стали непотрібними, не перетворюються на відходи, а отримують друге життя і стають ресурсом для іншої — це практичний приклад циркулярної економіки на побутовому рівні, що водночас зменшує обсяги відходів та заощаджує ресурси.
Швеція нині є одним зі світових лідерів у поводженні з відходами та їх утилізації: на полігони там потрапляє лише 1% побутового сміття. Цей досвід корисний для Вінниці і в частині розвитку циркулярної економіки, і в перетворенні органічних відходів на енергетичний ресурс. Особливий інтерес становить виробництво з відходів деревини біовугілля, яке використовують як добриво, а також отримання з органічних відходів біогазу та біометану, що можуть бути пальним для екологічного муніципального транспорту.
Директор департаменту транспорту та міської мобільності Андрій Сорокін зауважив, що в Гельсінгборзі транспорт є частиною загального міського планування: транспортники працюють разом з містобудівниками над тим, як має виглядати міська територія, де буде житло, де вулиця, де велосипедний маршрут, як організувати громадський транспорт і зменшити залежність від автомобілів. За результатами зустрічі сторони домовилися про подальшу роботу в цьому напрямі, зокрема щодо пріоритизації розвитку пішохідного руху, велосипедного та громадського транспорту, що особливо актуально в умовах зростання чисельності населення міста.
