У Вінниці розробили аудіопрогулянку історичним районом Єрусалимка
У Вінниці презентували аудіопрогулянку «Слідами хасидського хлопчика», що знайомить із історичним мікрорайоном Єрусалимка. Ініціативу зі збереження культурної спадщини реалізував департамент маркетингу міста та туризму ВМР за підтримки Українського культурного фонду. 16 жовтня відбулися перші демонстраційні екскурсії та презентація проєкту для широкої аудиторії.
Центральною у проєкті є аудіоекскурсія, яка звучить українською та англійською мовами і триває близько години. В її основу лягли фрагменти із сатиричної повісті «Хасидський хлопчик» уродженця Вінниці й класика їдишомовної літератури Іцхака Йоеля Лінецького, а також сучасні записи музичних творів за мотивами пісень з його поетичної збірки «Грізний балагур». Обидва ці твори значно вплинули на розвиток культури східноєвропейського єврейства ІІ половини ХІХ століття, попри це жоден із них досі не був перекладений з їдишу або якимось іншим чином інтерпретований в Україні. Водночас вінницька Єрусалимка є одним із небагатьох єврейських кварталів у світі з власною неповторною назвою, подібною до краківського Казімєжа.
Однак сама аудіоекскурсія сатиричною не є: через художні образи та історичний контекст вона занурює слухачів в атмосферу колишнього кварталу компактного проживання вінницьких євреїв. Єрусалимка “оживає” для туристів і для самих вінничан.
Про що екскурсія?
Аудіопрогулянку «Слідами хасидського хлопчика» можна прослухати в навушниках з будь-якого пристрою. Все, що для цього потрібно – година часу, щоб прогулятися давнім кварталом, який розташований в самому центрі Вінниці. Нині він майже втрачений, але відлунює у плануванні, усних і писемних згадках та спробах представити цю спадщину в рамках різних культурних активностей.
Прогулянка включає сім локацій, в тому числі колишню торгову площу, хоральну синагогу і хедер, які, на жаль, не збереглися донині, але згадуються в екскурсії. Історики й архітектори приділили особливу увагу локалізації цих історичних будівель, і завдяки цьому маршрут повніше передає атмосферу Єрусалимки часів другої половини ХІХ століття, оживляючи памʼять про давнє співіснування української і єврейської громад у Вінниці.
Ще одна важлива складова проєкту – сім інформаційних стендів, що встановлені вздовж маршруту. Вони містять коротку інформацію, QR-коди з переходом на сайт проєкту і найголовніше – зображення за мотивами гравюр художника Василя Сильвестрова, який залишив цінні візуальні свідчення про вигляд вінницької Єрусалимки. На них можна побачити або втрачені (перебудовані) будівлі цього мікрорайону, або контури персонажів, котрі проявляються через аудіопрогулянку. Такий формат імерсивної прогулянки дозволить вінничанам і туристам не лише пройти затишними двориками середмістя, а й відчути дух багатокультурного минулого Вінниці.
Важливо також, що це не класична аудіоекскурсія, а ціла аудіомоновистава від імені Лінецького, у якій розповідається про євреїв на Поділлі, про їдиш і хасидизм, безумовно – про Вінницьку Єрусалимку і її трансформацію в часі, а також про самого Лінецького, його дитинство, юність і про феномен «Польського\Хасидського хлопчика».
Українською мовою екскурсію озвучив актор театру і кіно Дмитро Олійник, а англійською – актор Національного театру імені Івана Франка Іван Білаш. Аранжування і запис музичних композицій, які звучать фоном під час аудіопрогулянки, також зробили спеціально для цього проєкту. Це сім музичних творів зі збірки Лінецького, які виконані у стилі клезмерської музики українськими музикантами (оркестр «The Vusla», гурт «Dixieland» та ін).
Таким чином через літературу, музику, театр та архітектуру у проєкті відтворено бачення життя єврейської громади у Вінниці впродовж кількох століть та показано її значний вплив на розвиток міста і регіону.
Сайт jerusalimka.vinnytsia.city
Окрім історико-культурного дослідження, запису аудіопрогулянки та встановлення інформаційних стендів з QR-кодами, в рамках проєкту «Слідами хасидського хлопчика: аудіопрогулянка вінницькою Єрусалимкою» розробили і сайт-візитівку: https://jerusalimka.vinnytsia.city/ . На ньому у відкритому доступі розміщені всі продукти та інформація проєкту. Зокрема, там можна послухати аудіозапис прогулянки і окремо – музичні композиції, прочитати історичні й культурні довідки, погортати фотогалерею, дізнатись про сам проєкт і команду, яка над ним працювала.
Вся інформація буде розміщена трьома мовами (англійською та івритом, наразі доступна українська версія) з універсальним дизайном для людей з порушенням зору і окремою версткою, адаптованою під мобільні пристрої. Усе це зробили для того, щоб культурна спадщина вінницької Єрусалимки стала доступною, впізнаваною і шанованою.
Загалом ініціатива стала важливим інструментом привернення уваги до історико-культурної спадщини євреїв, сприяє розвитку інтеркультурного діалогу й започатковує широку дискусію про подальше дослідження та збереження унікального кварталу. Вона показує, що збереження як матеріальної, так і нематеріальної спадщини Вінниці можливе завдяки сучасним формам подачі та активній участі громади.
Проєкт «Слідами хасидського хлопчика: аудіопрогулянка вінницькою Єрусалимкою» став прикладом сучасного й водночас глибоко змістовного підходу до популяризації культурної спадщини. Тож автори закликають гідів, дослідників та всіх зацікавлених людей користуватися цією інформацією, адже багато в чому вона є унікальною, а ця складова міської історії – невідомою для більшості містян.
Коментарі творчої команди
Олександр Вешелені, автор концепції й ідейний натхненник проєкту, керівник відділу розвитку туризму та цифровізації Державного агентства розвитку туризму України.
• Формат імерсивної аудіопрогулянки для Вінниці є абсолютно новим – це не просто аудіогід, а цілісний мультимедійний продукт. За рахунок просторових відчуттів – поєднання прогулянки в реальному світі і прослуховування історії, яка розповідається в більш такому театралізованому форматі: є шумові ефекти, музичні вставки, є діалоги. І запис можна цілісно слухати, а можна і частинами, рухаючись маршрутом прогулянки. В Україні поки небагато таких проєктів реалізовано. Це цікаве і сучасне поєднання туристичного і мистецького продуктів.
Світлана Циганкова, керівниця проєкту, заступниця директора департаменту маркетингу міста та туризму Вінницької міської ради.
• Мета нашого проєкту – дослідити, відновити і популяризувати культурну спадщину, пов’язану з історичним єврейським кварталом Єрусалимка у Вінниці. Для творчої команди важливо, щоб цей культурний продукт був не лише про історико-культурну спадщину міста, а й з повагою до місцевої громади. І ми щиро сподіваємось, що аудіопрогулянкою будуть із задоволенням користуватись і містяни, і гості Вінниці, а, можливо, і мандрівники із інших країн. Це сучасний інтерактивний цифровий продукт, який допомагає зануритись в атмосферу Вінниці початку ХХ сторіччя, майже половину населення якої тоді складало саме єврейське населення.
Сергій Гірік, дослідник юдаїки, кандидат історичних наук, віце-президент Української асоціації юдаїки. • Ця ініціатива дає змогу вінничанам і гостям Вінниці (і тим, хто перегляне сайт проєкту) познайомитися з простором, якого більше немає. Війни й перебудови змінюють міста до невпізнання. Наш сучасник, гортаючи сторінки того ж таки Лінецького, дія яких відбувається у Вінниці, часто-густо не зможе співвіднести згадані в нього місця з реальними локаціями — місто тепер зовсім інше. Візуального матеріалу середини ХІХ ст. також обмаль, та й далеко не всі будівлі й вулиці було в той час зафіксовано. Повернення із забуття вінницьких фрагментів книжки Лінецького дозволяє поглянути на місто й повсякденний побут однієї з найчисельніших його громад такими, якими їх можна було побачити півтора століття тому. Змалювання Лінецьким життя місцевих хасидів аж ніяк не є фотографічно точним, але його художня виразність дозволяє відчути атмосферу часу й місця, а, значить, краще зрозуміти історію міста й регіону в цілому.
Олександр Федоришен, дослідник іторико-культурної та архітектурної спадщини кварталу Єрусалимки, директор Музею Вінниці.
• Єрусалимка з архітектурної точки зору, на жаль, майже втрачена. Тому найскладнішим була ідентифікація зниклих споруд – культових і житлових – та їх прив’язка до сучасного рельєфу. Але тут у нагоді ставали велика кількість доступних карт, а також фото- і відеоматеріалів кварталу. Зібраний матеріал вже став основою для додаткових активностей: наприкінці серпня у стінах садиби Львовича Музею Вінниці відбулась відкрита лекція “Єрусалимка: до питання історії кварталу”. Можливо, за допомоги сучасних технологій та колег-архітекторів нам вдасться змоделювати кілька знакових споруд Єрусалимки, втрачених протягом ХХ століття.
Тамара Трунова, творча кураторка проєкту, головна режисерка Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра.
• Цей проєкт – не про агресивне просвітництво, а про вкорінення і спроби розмови про історичну справедливість, єдність, час і спільноту. Місто має шанс знову стати простором присутності різноманітності та прийняття. Аудіопрогулянка – делікатний, майже інтимний спосіб почути, що було тут до тебе. І в цьому її користь: не в диктаті знань, а в народженні відчуття співналежності. Пам’ять – це не музей, а жива практика. І аудіопрогулянка дає можливість людині стати учасником цієї практики, коли ти сам собі і глядач, і дійова особа.
Марія Левченко, сценаристка і творча координаторка проєкту, акторка і режисерка Вінницького академічного музично-драматичного театру ім. М. Садовського.
• В прогулянці багато музики і багато історій. Це не класична екскурсія. Це, скоріше, імерсивна аудіомоновистава від імені Лінецького, куди імплементовані історичні факти про Вінницю, про прихід євреїв на Вінниччину, історії з життя самого Лінецького і деякі репліки або невеличкі уривки з тексту “Хасидський хлопчик”, бо це важливий фундаментальний твір саме для історії Вінниці. В аудіопрогулянці також фоном звучить сім музичних творів зі збірки Лінецького, які дійсно стали народними піснями, але які зараз майже забуті. Записи були віднайдені, і на їхній основі створені нові аранжування у стилі клезмерської музики. Також важливим є те, що всі твори виконуються їдишем. Це мова, якою говорили євреї у Вінниці і загалом в Україні до ХХ століття включно.
Джерело – новини ВМР
