Вінниця приймала Кубок з плавання пам’яті Марії Гавриш
Ще кілька секунд — і спокійна вода в басейні розлітається бризками. Стартові сигнали запускають динаміку: кожен заплив — це випробування на швидкість, витривалість і зосередженість. У Вінницькому міському Палаці дітей та юнацтва проходили дводенні змагання за Кубок Марії Гавриш, які зібрали понад сотню юних спортсменів із Вінниці, Хмельницького, Тернополя та Жмеринки.
Упродовж двох днів один за одним стартували запливи, змінювалися дистанції, стилі, вікові категорії. Учасники виходили на доріжки у вільному стилі, брасі, плаванні на спині, а також у командних естафетах.
Турнір має у Вінниці давню історію. Його проводять із 2007 року. Раніше змагання мали міжнародний статус і збирали учасників не лише з України, а й з інших країн. Тепер, в умовах воєнного стану, вони проходять як Всеукраїнські. Водночас для дітей, тренерів і батьків їхнє значення не стало меншим.
«До повномасштабного вторгнення він мав міжнародний статус і щороку збирав учасників не лише з різних міст України, а й з-за кордону. Нині формат інший – турнір проходить як Всеукраїнський. Для нас важливо, що він відбувається, що до Вінниці приїхали юні спортсмени з Хмельницького, Тернополя та Жмеринки, а також беруть участь команди нашого міста. Це означає, що діти продовжують тренуватися, зростати, набиратися досвіду і розкривати свої здібності. Ми раді, що навіть у час війни можемо проводити такі події для дітей. І це можливо лише завдяки нашим Збройним Силам України, Захисникам і Захисницям, які боронять державу, щоб у дітей були навчання, спорт, заняття і можливість розвиватися», – каже начальниця відділу виховання та позашкільної роботи департаменту освіти Вінницької міської ради Наталія Перекрестенко.
Для Палацу дітей та юнацтва ці змагання – частина великої щоденної роботи, яка не зупинялася і після початку повномасштабної війни. Тут зберегли не лише навчальний процес, а й важливе для дітей середовище – знайоме, наповнене рухом, спілкуванням, підтримкою і заняттями, до яких хочеться повертатися.
Того дня карта тривог України майже вся була червоною, і Вінниця теж кілька разів чула сигнал повітряної тривоги. Та навіть у таких умовах діти мали змогу продовжити заняття після відбою, адже в закладі облаштоване укриття. Це важливо не лише для безпеки, а й для відчуття опори: коли поруч однолітки, тренери, знайомий простір і справа, яку любиш.
«Для нас було важливо зберегти простір, куди діти можуть прийти, побути разом, повернутися до занять і відчути звичний ритм життя. Це стало можливим завдяки безпековим умовам і наявності укриття. Особливе значення має басейн Палацу. Тут багато вінницьких дітей навчаються плавати, вдосконалюють майстерність, готуються до змагань і здобувають вагомі результати. Щороку Палац виховує двох-трьох майстрів спорту. За підсумками минулого року маємо двох майстрів спорту, і за цим стоїть велика щоденна праця дітей і тренерів, дисципліна, витримка та наполегливість», – розповіла директорка Палацу дітей та юнацтва Ірина Матусяк.
Сам турнір носить ім’я Марії Гавриш – вінничанки, олімпійської чемпіонки та відомої плавчині, яка залишила помітний слід в історії спорту. Для юних учасників це ім’я звучить особливо. Воно поруч із ними у назві змагань, на нагородах, у розмовах тренерів, у самій атмосфері стартів, де кожна дистанція вимагає характеру, витримки і великої внутрішньої зібраності.
Серед учасників – вихованка Палацу дітей та юнацтва Анна. Колись вона прийшла на плавання через потребу зміцнити спину, а згодом басейн став для неї звичним і важливим простором щоденної роботи. На цих змаганнях дівчина пливла 50 метрів вільним стилем та естафету, а наступного дня готувалася ще до двох дистанцій – 100 метрів вільним стилем і 50 метрів на спині.
Анна зізнається: перед стартами хвилюється, але саме це додає гостроти й особливого настрою. Каже, що плавання допомагає тримати себе у формі, зміцнює все тіло, дає добру витривалість і внутрішню рівновагу. Попереду в неї – нові тренування і нова ціль: підходити ще ближче до першого дорослого розряду.
На турнір до Вінниці приїхали й команди з інших міст. Серед тренерів – Марина Зубановська з Тернополя. Каже, її вихованці приїздять сюди вже не вперше, адже у Вінниці цінують і сам басейн, і рівень організації стартів. За її словами, за роки роботи в спорті добре видно, як плавання змінює дітей: вони стають більш зібраними, самостійними, витривалими і вчаться ставити перед собою цілі.
«За роки роботи добре видно, як змінюються діти. Вони стають більш організованими, самостійними, цілеспрямованими. Навіть тепер, коли країна живе у складний час, у дітей не зникає бажання тренуватися, виступати, їхати на змагання і працювати над собою. Плавання дає їм витривалість, дисципліну, внутрішню стійкість, зміцнює фізично і вчить не зупинятися. А командні естафети ще й виховують підтримку та відчуття команди», – розповіла заслужена тренерка України Марина Зубановська.
За кожним запливом пильно стежили судді. Вони оцінювали не тільки швидкість, а й техніку: правильність старту, входження у воду, проходження доріжки, повороти, чистоту рухів, дотримання стилю.
Джерело – новини ВМР
