Позивний «Зін»: Вінниця 29 вересня попрощається з кулеметником 120-ї бригади ТрО Володимиром Зінченком
На Донеччині загинув кулеметник Володимир Зінченко, знаний у Вінниці під позивним «Зін». 29 вересня громада попрощається з воїном-добровольцем, який повернувся в Україну з-за кордону, аби стати на захист держави.
Про повномасштабну війну Володимир дізнався за кордоном, де працював у будівельній сфері. Повернутися додому й боронити країну він вирішив свідомо, а в лютому 2024-го долучився до Сил територіальної оборони: служив у 120-й окремій бригаді.
Оборонець був кулеметником у 169-му окремому батальйоні ТрО, а його фронтовий шлях проліг Донеччиною. Останній бій Володимир Зінченко прийняв 13 листопада 2024-го біля села Старомайорське, що у Волноваському районі. Назавжди йому залишилося 56 років.
Побратими згадують Володимира як дисциплінованого, відповідального й мужнього воїна. Про це розповідає названий брат полеглого, полковник медичної служби Сергій Стецюра. Заслужити таке визнання на війні непросто, каже він, бо за кожним словом — справжня хоробрість і самовідданість.
«Володимир любив Україну усім серцем – беззастережно та безумовно. Його командир відгукувався про нього з глибокою повагою, наголошуючи, що Володимир служив і загинув як Герой, – ділиться спогадами Сергій. – Він не встиг отримати нагород, хоча заслужив на багато з них. Але передусім він був воїном, який віддав життя за Україну. І тепер, після тривалого й важкого очікування, ми нарешті зможемо гідно поховати його на рідній землі».
Володимир Вікторович Зінченко з’явився на світ 9 вересня 1968-го у Вінниці. Після школи опанував будівельний фах у професійно-технічному училищі №5, а згодом присвятив життя улюбленій роботі — створенню затишку в оселях. Майстер-облицювальник, він був знаний і в Україні, і далеко за її межами.
«Рано залишившись повним сиротою, Володимир роками працював на чужині, проте навіть думки не мав залишитися там назавжди, – розповідає Сергій. – Як тільки росія розпочала повномасштабну війну, він терміново завершив усі закордонні справи й повернувся в Україну для захисту держави. Володимир щиро вірив у перемогу та мав велику мрію: відразу після війни поїхати вдвох зі мною у наш Крим, щоб нарешті відпочити і змити весь тягар у хвилях Чорного моря…»
Попрощатися з Володимиром Зінченком вінничани зможуть у Спасо-Преображенському кафедральному соборі: церемонія розпочнеться о 10:00. Об 11:00 воїна поховають на Алеї Слави Сабарівського кладовища.
Рідним і близьким загиблого — щирі співчуття. Полеглим Захисникам України — вічна пам’ять і шана!
